Мистецький фронт — велика сила!
У Будинку актора Національної спілки театральних діячів України відбувся благодійний захід — Мистецький інтерактивний проєкт «Рефлексії війни», присвячений другій річниці визволення Київської області від російських окупантів. Організатор заходу — Культурно-мистецький благодійний фонд «Київ-класік». Серед співорганізаторів Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та об’єднання кінематографістів «Кінологос».
Під час заходу була презентована відкрита інтерактивна платформа діячів культури, представників громадськості, державних інституцій, дипломатичного конкурсу «Культурний фронт». Також відкрили художню виставку «Обличчя війни» з творів Валерія Франчука, Юрія Нагулка, Олександра Карпенка та Василя Красьохи.
- У квітні 2022 року було звільнено Київську область від жахливої окупації російського агресора, — наголосила ведуча заходу Ірина Вінничук. — Тоді світові стало відомо, якими є українці і що таке путінська Росія. Увесь світ побачив силу та єднання наших людей, хоробрість воїнів України. Ми дякуємо всім, хто обрав шлях бути разом з Україною. Невимовно вдячні нашим військовим, волонтерам, лікарям, кожному, хто вносить частку своєї душі зарази перемоги над рашистськими загарбниками. На завершення нашого заходу буде проведено благодійний аукціон, частина виручених коштів від якого піде на потреби одного з військових підрозділів.
- Дуже свіжі спогади, коли ми 24 лютого 2022 року почули вибухи і побачили жорстоку війну, коли наші люди кидалися на танки аби захистити Київщину від окупантів, — підкреслила засновниця благодійного фонду «Київ-класік», народна артистка України Євгенія Басалаєва. — Ми змінили їхні плани. Ні за три дні, ні за два роки вони не змогли нас здолати.
Наша платформа має на меті захистити культуру, мистецтво. Адже держава існує, коли існує її культура. Маємо захищати ідентичність української нації. Ця платформа діятиме постійно. Ми зможемо представляти Україну за кордоном, аби нашу державу знали як потужну, висококультурну країну з давньою історією. Віримо в нашу перемогу!
- Зовсім недавно я прочитав книгу, яку вийшла в Ризі, — розповів академік Національної академії наук літератури, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка Микола Жулинський. — Її автор російський опозиціонер Михайло Зигар, який свого часу заснував телеканал «Дощ». Зараз він перебуває у Німеччині.
У своїй книзі Михайло відзначає, що 350 років російська культура нав’язувала себе іншим народам і що саме з цієї культури народився російський фашизм. І це визнання дуже важливе. Тому що зараз йде війна не лише двох держав, а й двох цивілізацій, двох культур. Російська культура у своїй історичній перспективі озвучила світу себе, свої цінності і породила російський фашизм. А українська культура постійно виборювала право вирватися з жорстоких обіймів російської культури і, взагалі, російської імперії.
Сьогоднішній захід має дуже важливе і символічне значення. І не тільки тому, що ми святкуємо перемогу, яка відбулася два роки тому та віримо у нашу велику Перемогу. Але й стверджуємо, що культура має колосальне значення саме в такій війні. У нас багата й унікальна культура, яка постійно перебувала у боротьбі з російською культурою, російською владою. Наші воїни сьогодні захищають нашу культуру, нашу історію, нашу віру!
- Кіно, це вид мистецтва, яке не робиться на замовлення, — переконаний режисер, кіносценарист Дмитро Ломачук. — Після звільнення Київщини прийшла в голову думка, а чому так сталося і чому війна почалася 24 лютого 2022 року. Хтось каже, що вона почалася у 2014 році, інші, що у 1918-му, коли Україна здобувала незалежність. Ще хтось скаже, що війна з росіянами почалася ще у ХVІІ столітті, коли Сагайдачний дійшов до арбатських воріт.
Павло Мовчан написав сценарій, а оскільки фінансування не було, то фільм «Пекельні обійми» створювали майже на колінах. Зробили його у червні 2022 року, відразу після визволення Київщини від окупантів — по свіжих враженнях. Показали стрічку в ООН, потім зробили англійську версію і цей фільм вже побачили в Канаді, Великій Британії, Польщі, Чехії та багатьох інших країнах.
- Українці щирий і мирний народ, — переконаний народний художник України, лавреат Шевченківської премії Валерій Франчук. — Але маємо такого сусіда, який вже не одне століття терзає нашу землю. Мусимо нарешті поставити крапку, хто тут був перший орда чи скіфи, трипільці, які жили на своїй, Богом даній землі. Не вірю, що народи кудись ходили. Ми тут були завжди. І маємо востаннє сьогодні довести, що ми тут господарі.
Заслужений художник України Юрій Нагулко розповів, що в нього такий яскравий живопис, бо він українець, адже в українців завжди яскраві кольори. Також він пригадав, що його син з перших днів воював, отримав важке поранення. Подякував всім, хто завітав на цей захід.
- Я створив серію робіт «Обличчя війни», малював те, що вражало, те, чим хотів поділитися з людьми, — зазначив заслужений художник України Василь Красьоха. — Таких замальовок назбиралося два альбоми. Потім деякі з них захотів відобразити на полотнах. Ці роботи експонувалися у ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Сарненському краєзнавчому музеї Рівненської області, бібліотеці Національного університету «Острозька академія». На новій виставці представлено десять картин, це лише четверта частина цієї серії. Думаю, що буду працювати над нею й далі.
- Для мене велика честь виставляти свої роботи у такій чудовій залі, — зізнався заслужений працівник культури України, художник Олександр Карпенко. — Зараз ми переживаємо тяжкий час кровопролитної війни. І кожна людина, якій не байдужа доля України, бере участь у допомозі воїнам. Мистецький фронт — це велика сила! Мистецтво завжди йшло попереду зі своїм прапором. Наші митці виступають на передовій, а в містах і селах вони доводять своїм творчим доробком, що Україна непереможна. І нас не здолає ніяка ворожа сила. Ми зуміли згуртуватися і стати на захист рідної землі. Вже показав свої роботи в Івано-Франківську, Трускавці, на Закарпатті. Сподіваюся, що їх зможуть побачити й жителі інших регіонів країни.
Також на заході виступили джазовий музикант Петро Полтарев, кінорежисер Юрій Лєсков, учасники бойових дій.
Після цього відбулася презентація неігрового кіно:
Документальний фільм «Пекельні обійми». Автор сценарію Павло Мовчан, режисер Дмитро Ломачук. ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, об’єднання кінематографістів «Кінологос», 2022 рік.
Відео-кліп «Maison Blanche». Євгенія Басалаєва (фортепіано), музика Ігоря Корнілевича, відеозйомка Ігояр Козіянчука, 2022 рік
Відео-кліп «Минуле пливе в прийдешнє» (Трипільський орнамент у сучасному одязі). Режисер Андрій Гадомський, автор сценарію Галина Щербань, режисер А. Гадомський (Португалія). 2022 рік.
Відео-кліп «Вогонь кохання» на вірші поетеси Ольги Ходацької. Проєкт Astra production (Торонто). 2022 рік.
Під час антракту заслужена артистка України Тетяна Негрій представила виставку «Обличчя війни» художників Валерія Франчука, Юрія Нагулка, Василя Красьохи та Олександра Карпенка, а вони поділилися таємницями своєї творчості.
У другому відділі відбулася презентація інноваційного проєкту мистецьких програм Лабораторії творчих експериментів «ЛаТЕ». Автор проєкту — режисер Юрій Лєсков, модератор, музикознавець Петро Полтарев. Саунд-продюсер Сергій Семеніхін. Виконавці: Інеса Іваницька (джазовий вокал), Павло Шепета (фортепіано), Олексій Сагаловський (вокал), Валентина Комерженко (вокал), Павло Левченко (вокал), Петро Чеверда (вокал), Василь Карапулько (саксофон), Поліна Білоус (вокал), Владислав Бондаренко (художнє слово).
Фото з соціальних мереж.
Друковану версія читайте в газеті «Слово Просвіти».