Вчитель та його учні

— Ми сьогодні зібралися з нагоди презентації нового проєкту — «Тиша навкруги — 2» наших друзів, наших колег, студентів, — зазначив відкриваючи виставку директор Музею-майстерні Івана Кавалерідзе, заслужений працівник культури України Олександр Юнін. — Дуже важливо, що захід присвячений ювілею Василя Гуріна. Наш музей тісно пов'язаний з Василем Івановичем та його родиною. Один його онук Данило — заступник з наукової роботи директора нашого музею, другий Антон — реставратор. А їхній батько Володимир — художник, лавреат мистецької премії «Київ». Всі вони зараз перебувають на фронті, захищають нашу державу, аби ми з вами могли бути тут і відкривати виставки.

Також хотів би подякувати куратору виставки, художнику і педагогу Дмитру Ковалю за те, що він цінує свого вчителя Василя Гуріна, який був другом нашого музею. До речі, одна з робіт Василя Івановича знаходиться в фондах Музею-майстерні Івана Кавалерідзе.

Вважаю, що завдання музею не тільки зберігати нашу культурну спадщину і займатися науковою роботою, а ще й підтримувати талановиту молодь. Після цієї експозиції в нас буде виставка дитячих робіт. Молодь і діти — наш найбільший скарб. Молодому поколінню будувати нашу державу, світле майбутнє України. Я переконаний, що воно у нас буде світлим.

Малюйте кожного дня, малюйте у стіл. Після Перемоги буде справжній бум. Тут наша історія, культура, наш Київ, тут древня цивілізація. Попит на український живопис, скульптуру, мистецтво загалом буде колосальним. Отож, тільки вперед.

У вас чудовий викладач — Дмитро Коваль. Загалом в Україні дуже крута мистецька школа. Такої більше немає ніде у світі.

— Ми зібралися, щоб привітати наш навчальний заклад з ювілеєм, — зазначив куратор виставки, лавреат мистецьких премій імені Михайла Дерегуса та Ольги Кобилянської Дмитро Коваль. — Це вже не перша подія, присвячена ювілею нашого фахового коледжу. Також цим проєктом вшановуємо пам'ять видатного педагога, народного художника України, академіка Василя Гуріна.

Учень — вчитель, це сакральний, священний зв'язок. Майстер виховує покоління, яке далі понесе традиції мистецтва. Ми вирішили показати наші напрацювання, що були створені за останні півроку у складних умовах і за складних обставин. Але ця обстановка дозволила нам тонше відчути тишу, глибше зануритися в потаємну, інтимну атмосферу живопису, за яким так вболівав Василь Гурін. Мені пощастило займатися у його майстерні станкового живопису.

Ця виставка символічна. Вже понад два роки триває повномасштабна агресія Росії проти України. Але молодь, яка мала можливість виїхати за кордон, залишається в Україні. Молоді люди переймають той досвід, яким ми намагаємося їм передати. Вірю, що нам вдається вкласти у свої студентів все те найкраще, що в нас є. А далі це надбання вони понесуть прийдешнім поколінням.

Мене тішить, що студенти показують такий високий мистецький, професійний рівень. Бачив багато вітчизняних і закордонних шкіл. Далеко не в кожному місті України є такий високий рівень, який вони представляють сьогодні.

Без підтримки директора Музею-майстерні Івана Кавалерілзе Олександра Юніна цей захід міг би і не відбутися. Користуючись нагодою хочу подякувати Олександру Олександровичу, який завжди підтримує всі наші починання.

— Дмитро Коваль не просто педагог — він просвітник, — переконана директорка Фахового коледжу дизайну та мистецтв КНУТД Любов Хмелевська. — Ми бачимо його школу, його почерк у роботах молодих художників. Тут представлені роботи не лише наших студентів, а й тих, хто вже закінчив коледж і продовжує навчання. І знову ж таки, вони демонструють свої знання, надбання, які здобули в коледжі. Дуже приємно, що у нас є такі талановиті діти. Ця виставка молодих людей додає великого натхнення. Це професійні роботи. Загалом у нашому коледжі все робиться на високому рівні.

Така в виставка загартовує наших дітей. Це початок їхнього творчого життя. Бажаю їм усім творчих успіхів та натхнення.

— З Дмитром Ковалем мене познайомив народний художник України Анатолій Марчук, — пригадав голова Київської організації Національної спілки композиторів України, лаврет Шевченківської премії Віктор Степурко. — У приміщенні нашої спілки експонуються робити Дмитра.

Ми живемо у час синтезу мистецтв. Зацікавлені, щоб поруч були музика і живопис. Сама назва виставки «Тиша навкруги» дуже музична. Символічно, що в роботах молодих художників представлено багато природи, жіночих образів. Жінки — це краща половина людства, це осередок того спокою, який може бути в родині, державі.

Дякую Дмитру Ковалю за його самовіддану працю. Студенти — це наше майбутнє. Вірю, що після перемоги настане довгоочікувана тиша і ми будемо відтворювати її у своєму мистецтві…

«Тиша навкруги — 2», це не просто виставка, а виставка-конкурс. Ось що розповіли її переможці.

Анастасія Качай, володарка заохочувальної відзнаки:

«Дуже рада, що так багато гостей зібралося на відкриття нашої виставки. Для мене це великий і відповідальний крок у майбутнє. Приємно, що гості, які тут зібралися, підтримують початок нашого творчого шляху».

Тетяна Козлова, заохочувальна відзнака:

«Дуже вдячна педагогу Дмитру Ковалю, який просто перевернув наше життя. Найкращі хвилин за останні чотири роки мого життя — це навчання у коледжі».

Катерина Афанасьєва, заохочувальна відзнака:

«Надзвичайно рада, що вступила у цей коледж. Тут прекрасні педагоги».

Юлія Падалка, третя премія:

«Хочу подякувати коледжу та людям, які в ньому працюють, за те, що створюють для нас можливості розвиватися у мистецтві. Коледж дав нам не тільки навички, а ще й друзів, хороших знайомих. Було багато цікавих подій, а ще ми збагатилися цінним досвідом».

Дар’я Пустовіт, друга премія:

«Люди, які працюють у коледжі, вкладають у нас свої душі і серця. Завжди пам’ятатимемо те, чому нас тут навчили. Навчання у коледжі залишить гарні спогади про цікаво і корисно проведений час».

Олександра Козлова, перша премія:

«Ще раз хотілося б подякувати педагогам. Вони нам дуже допомагали. Без їхньої допомоги ми б не змогли досягти всього того що маємо нині».

А директор музею Олександр Юнін подарував лавреатам премій каталоги, в яких представлені світлини робіт Івана Кавалерідзе, що знаходяться у муніципальних музеях Києва.

Фото з соціальних мереж