Творчість, зіткана з любові

Навіть хто не знає імені Ігоря Шамо, напевне чув його музику. Водночас композитор написав багато творів, які маловідомі загалу. Саме цю прогалину заповнив вечір у Будинку звукозапису. На слухачів очікувала різноманітна програма. Були представлені різні формати.

— Постійно думаю про те, з чого зіткані пісні Ігоря Шамо, — зізнався лавреат Шевченківської премії, голова Київської організації Національної спілки композиторів України Віктор Степурко. — Вона зіткана з любові до рідного краю, до людей, про яких він писав, з якими працював. У Національній музичній академії України відбулася конференція, присвячена його творчості. Там згадували, як Ігор Наумович зі своїм колегою-поетом гуляли схилами Дніпра, і почули фразу одного з відпочивальників «Як тебе не любити, Києве мій».

Ігор Шамо є автором Гімну Києва. Київська організація шанує свого композитора. Раніше у Спілці композиторів була пісенна гільдія. А сьогодні київські композитори на жаль вважають, що пісенники мають працювати окремо. Вважаю, що це неправильно. І це своєю творчістю довів Ігор Наумович, який написав багато симфонічних, камерних творів і пісень, що народ сприймає як частину своєї душі.

Розпочали концерт з «Повільного танцю» композитора з сюїти «Вечірня музика».

Ігор Шамо був корінним киянином. На його адресу неодноразово лунали пропозиції переїхати до Москви. Відповідь композитор дав у мистецький спосіб своєю піснею «Тільки в Києві» на вірші Михайла Ткача, яку у супроводі оркестру виконав соліст Національної філармонії України, заслужений артист Автономної республіки Крим Анатолій Юрченко (баритон). А продовжило концертне дійство тріо бандуристок Українського радіо у складі народної артистки України Тетяни Маломуж та заслужених артисток Катерини Коврик та Ольги Нищоти з піснями на слова Дмитра Луценка «Закувала зозуленька» та «Пісня про щастя».

Майбутній композитор був учасником Другої світової війни. Служив військовим медиком, поранений. Після повернення став студентом Київської консерваторії. Його вчителями були Левко Ревуцький, Борис Лятошинський. У 21 рік став наймолодшим членом Спілки композиторів України.

Далі звучала його оркестрова музика — дві партитури у виконанні оркестру «Дума» і «Танець». А після цього — знайомство ще з однією сторінкою його творчості. Багато хто знає фольк-оперу Євгена Станковича «Цвіт папороті». Виявляється є фольк-опера і в Ігоря Шамо, яка називається «Ятранські ігри». Фантастична партитура, тридцять номерів, поезія Василя Юхимовича. Фрагменти з цієї опери «Веснянка» та «Ой Ятране» виконала Академічна хорова капела Українського радіо (художня керівниця та головна диригентка Юлія Ткач).

Вже згадувалося, що чорною смугою через долю композитора пройшла Друга світова війна. Вогняною хвилею вона прокотилася через усю Україну. Залишила ця війна по собі і мистецьку пам'ять. І вже сама назва пісні на слова Валерія Курінського «Проводжала мати», у виконанні Анатолія Юрченка, сказала сама за себе.

Практично кожен український композитор хоча б раз у своїй творчій біографії перетинався з Тарасом Шевченком. У різні епохи його творчість сприймалася по різному. З Тарасовим словом працював й Ігор Шамо. Свідчення цьому — музична новела «Серед степу широкого», яку виконав оркестр та пісня на слова Тараса Шевченка «Ой, гоп-гопака» (соліст Олександр Бойко (баритон).

А продовжила концерт пісня, яка на якусь мить змушує забути про все — «Осіннє золото», яку подарував соліст Національної опери України Олександр Бойко та третя частина концерту для баяна та струнного оркестру (соліст Олексій Коломоєць).

Якщо пісня стала народною, то це говорить про те, що у серці композитора був безпомилковий камертон. Саме такою є пісня «Три поради» на слова Юрія Рибчинського, яку заспівали Тетяна Маломуж, Катерина Кворик та Ольга Нищота, що виступають не тільки як тріо бандуристок, а ще й як солісти, що зробили багато записів до фондів Українського радіо. Саме як солісти вони заспівали й «Пісню-вальс», яку Ігор Шамо створив разом зі своїм старшим колегою, композитором Вадимом Гомолякою на вірші Бориса Палійчука.

Наступні покоління продовжують виконувати пісні Ігоря Шамо, які раніше співали Діана Петриненко та Євгенія Мірошниченко. І кожен раз вони звучать як вперше. Одна з них «Дніпровський вальс» у виконанні солістки Сумської обласної філармонії, заслуженої артистки України Тетяни Ластовецької.

Завершальним акордом концерту стала пісня на слова Дмитра Луценка «Києве мій» у виконанні Анатолія Юрченка, як є Гімном української столиці.

Після цього до слухачів звернулася донька композитора Тамара Шамо:

«З великим хвилюванням я сьогодні слухала музику свого батька. Навіть не слухала, а відчувала в душі його мелодії, його прекрасні твори. Щаслива, що сьогодні відзначили сторіччя від дня народження батька.

Він був дуже щасливою людиною тому, що любив землю, на якій виріс, дуже любив свою родину, свій рідний Київ і присвятив йому багато творів. Батька вже давно немає, а його музика лине, її співають чарівні голоси. Я знаю, що десь у зоряному небі він все це сьогодні слухав з насолодою й усмішкою. У житті він теж був завжди усміхнений".

Бажаю, щоб поряд з нами була музика, а не війна. Дякую, що сьогодні згадали мого батька. Особливі слова подяки фантастичному Академічному оркестру народної та популярної музики Українського радіо".