Кривий Ріг: індустріальний парк чи напівкримінальна зона?

Нещодавно в Києві пройшов форум під назвою «reVIVEd Ukraine — reVIVEd communities» («Відродження України — Відродження громад»). Одразу зауважу: оскільки форум для відродження України і громад, то мова йде насамперед про українців і їх життя, відтак дуже хотілося б, щоб на подібних заходах були місцеві активісти, делеговані членами громади, а не тільки мери міст.

Від Кривого Рогу був в.о. мера Юрій Вілкул. Про це сайт міськвиконкому поінформував вже тоді, коли форум закінчився. Також з цієї публікації стало відомо, що Ю. Вілкул зокрема заявив: «Ми готові робити все для розвитку підприємств малого та середнього бізнесу та для розвитку Індустріального парку „Кривбас“. Завдяки ініціативі з надання бізнесу в індустріальних парках податкових преференцій ще більше можна зрушити ситуацію в позитивний бік. Кривий Ріг готовий стати потужною базою для відродження економіки України.» Так і хочеться порадити в.о. мера: «Свій розум май, а людей спитай», тобто у мешканців міста.

Фраза Вілкула звучить чудово тільки у його виступі. Насправді, до справжнього «Індустріального парку» шлях дуже далекий. Заява виконувача обов"язків більше схожа на черговий піар-хід і підтримку великого бізнесу; для малого бізнесу зміни будуть незначні. Зараз це приклад співпраці малого і великого бізнесу на ГОКах і колишній «Криворіжсталі», де малий бізнес в позиції рабів у себе вдома. Хто в темі, той зрозуміє. Почитайте хоч б умови договору-підряду між «Метінвестом» і підрядником у пункті отримання передплати і остаточної оплати за виконані послуги чи роботу: це ж безоплатне кредитування за рахунок малого бізнесу, не враховуючи преференцій на рівні держави. Тут в.о. мера та міськрада зробити нічого не могли (чи не хотіли?) останні 10 років так точно, в інших пунктах договору-підряду подібних перекосів не менше.

Для мешканців Кривбасу теж особливих змін не буде. Малі заробітні платні, бо ми вже практично країна четвертого рівня. На малу заробітню платню поведуться тільки ті, хто готовий працювати лише за хліб без розвитку свої родини і хто не хоче розбиратися з тим, про що говорить колишній градоначальник, який 10 років керував «залізним серцем» України.

В Україні на сьогодні існує ЗУ «Про індустріальні парки» та ще було внесено ряд змін до податкового і митного кодексів. Насамперед, це пільги на податки й митні збори. При цьому не приділено достатньої уваги вартості енергоносіїв, що буде дуже впливати на собівартість видобутих ресурсів та виробленої продукції на майбутньому промисловому майданчику.

Крім того, індустріальні парки вже «працюють» в Україні; на зараз їх, згідно даних Мінекономрозвитку, не менше 20-ти. Ще більш цікавим є те, що промисловий майданчик «Кривбас» зареєстровано у Мінекономрозвитку в 2014-му році, та відтоді він так і має статус «не побудований». А що таке? Реєстрація та побудова з 2014 року хіба не пов'язана з ім'ям екс-мера Кривого Рогу? Що ж тоді заважало нашому градоначальнику будувати? А зараз це раптом стало на часі? Думаю і зараз це теж не на часі. Відсутність судової реформи та інших реформ, особливо головних економічних реформ в Україні і в самому Кривбасі, а також реформи місцевого самоврядування призведуть «нові-старі маневри» від Юрія Вілкула до того, що вже відбувалось — вільні економічні зони чи пріоритетні зони, наноситимуть більше шкоди, ніж користі.

Ризик полягає не тільки у питанні несплати податків до бюджету міста та країни, що ми з вами спостерігаємо постійно між великим бізнесом та «міцними господарниками» в особі мера, його заступників і їх депутатів. І так майже скрізь. По суті, наші чиновники як раніше були. так з часом і знову будуть працівниками великого бізнесу. Вони постійно міняють взаємини з великим бізнесом відповідно політичній ситуації в країні, прикриваються різними ЗУ і нормативними документами, щоб так чи інакше не доплатити до бюджету не важливо якого рівня.

Найголовніше: індустріальний парк та усі дії, що пов’язані з його утворенням, не створюють рівних правил для всіх учасників процесу. Делегування в.о. мера на форум без питань, які хвилюють усю громаду (опитування для пересічних мешканців Кривого Рогу не проводилось) утискає інтереси як цілої громади, так і кожного її члена. Крім цього, вже зараз можна вбачати перевищення повноважень у формуванні цього «бачення» в.о. мером стосовно пересічних членів громади.

Постійна присутність політичної співпраці простежується і зараз. Політики дуже люблять просувати різні ідеї у вигляді «індустріального парку» і «вільних економічних зон». Це тема податкових пільг і в подібних проектах існує складність в підрахунках ефективності витраченої пільги

Тобто нехай зараз наші можновладці в Кривбасі покажуть нам гарний успішний приклад праці такого промислового майданчика в Україні, який буде включати:

  • незалежний аналіз впливу отриманих інвестицій на замовлення міста і області;
  • планові і фактичні витрати, які мало місто і область в результаті побудови і підтримки роботи індустріального парку;
  • незалежний аналіз витрат-вигід та альтернатив;
  • як були стимульовані окремі групи/галузі (наприклад, ІТ технології, сільське господарство, переробка відходів виробництва та добутку та інше), де є такі проекти;
  • позитивний і негативний впливЗакону України «Про індустріальні парки» на економіку і розвиток міст і області, де є подібні майданчики.

І найголовніше: у Кривому Розі, всій Дніпропетровській області, в інших областях та всій Україні відсутня єдина державна система моніторингу (ЄДСМ) в частині видобутих/вироблених енергоносіїв та надрокористування. Це дозволяє компаніям акумулювати та «виводити» в офшори $ 10−12 млрд щорічно, тому тарифи у сфері енергетики завищені у кілька разів у порівнянні з реальними витратами, кажуть науковці-розробники ЄДСМ. А що ж тоді казати за надрокористування? В Україні нема обліку, моніторингу, аудиту по таким параметрам як якість, кількість, вартість. Коли немає порядку в обліку, то як можна визначити попит і пропозицію на внутрішньому/зовнішньому ринку для міста, області, країни? Як можна прогнозувати розвиток енергетики, фактичні тарифи, коли і досі облік видобутку газу ведеться методом «від стелі» ще за часів 50−60 років?

Тому все, на чому можна «грати», — це на податкових і митних пільгах. Хоча низький податковий тиск — це не для індустріальної зони Кривбасу, а для області в цілому. І ця перевага для не офшорних інвесторів дуже сумнівна. Перевагою для індустріального парку в Кривбасі буде доступ до залізничних колій, енерго-, водо-, газопостачання.

Наразі Україна займає 130 місце із 168 країн світу по отриманню рішення підключення до постачання електроенергії, за отриманням дозволів на будівництво — 140 місце. Чому ж тоді акцентом у розробці проектів Закону і змін до них є саме податкові і митні пільги замість фокусу на рішенні питання з обліком, моніторингом, аудитом всіх енергоресурсів та надрокористування? Колись шахіст Ашот Наданян, що дуже любив писати афоризми, зауважив: «Жоден чоловік не ризикнув би наступити двічі на одні граблі, якби їх держало було у два рази коротше» .

Отже, українські «індустріальні парки», за відсутності наведення порядку в обліку, аудиту, моніторингу та інших проведення інших змін, будуть нагадувати вільні напівкримінальні зони, а не індустріальний центр Ілона Маска.

Провладні еліти шукають нові форми доходів? У слабких економіках податкові пільги не мають значного ефекту. Крім того, пільги для одних підприємств — це податковий тягар для інших підприємств, тобто для малого і середнього бізнесу. Нерівні правила гри — це завжди корупція.

Тому завдання громадянського суспільства — не допустити повернення більш екстрактивних інститутів, оскільки саме вони є причиною низького економічного розвитку країни. Натомість нам потрібні саме інклюзивні інститути.

Ми повинні створювати країну рівних можливостей з прозорим обліком, аудитом, моніторингом всіх енергоресурсів і надрокористування. Нашим нащадкам теж потрібні надра, ефективне використання енергоресурсів по справедливій вартості, непошкоджена родюча земля і чисте повітря. Громада Криворіжжя заслуговує на впровадження нової економічної моделі розвитку свого рідного міста, щоб стати гідним прикладом для решти громад області. Якщо будемо чекати, коли нам хтось її запровадить замість нас, то можемо дочекатися лише занепаду. Ми самі творці свого майбутнього. І це майбутнє має бути світлим і надійним.