Україна на 80% може забезпечити внутрішній ринок власною рибою — Ігор Бузевич

— В якому стані знаходяться українські водні об’єкти, зокрема водосховища та чи можна покращити їх стан завдяки спецрежиму СТРГ?

— Самі по собі водосховища — антропогенно трансформовані системи. Тому сама природа водосховищ має негативний відтінок у природоохоронному сенсі. Крім того, додаються проблеми з несприятливим ливневим режимом з надходженням забруднюючих речовим. Все це призводить до того, що у більшості водосховищ якість води далека від оптимальної. Зокрема великою проблемою є цвітіння води. Тобто масовий розвиток мікроводоростей та заростання водойм. Це призводить до заболочування. А спецрежим СТРГ позитивно впливає на якість води в частині зменшення цвітіння та заростання водоростей.

— Що таке режим СТРГ та чим він відрізняється від аквакультури?

— Аквакультура — це вирощування та вилов риби, а є спеціальні рибні господарства. Це займає проміжне положення між справжнім промислом та аквакультурою. Воно полягає в тому, що суб’єкту господарювання на 10 років дається право виловлювати водні біоресурси. Однак, він одночасно має зариблювати водойму у встановлених обсягах. Як зариблення, так і вилов є обов’язком користувача. Держава дає можливість на 10 років одноосібно використовувати водні біоресурси, в обмін на те, що користувач постачає населенню певну кількість риби. СТРГ має переваги, тому що дозволяє довгострокове планування у риборозведенні.

— Наскільки екологічний режим СТРГ. Чи менше люди хворіють, вживаючи «живу рибу»?

За загально прийнятими критеріями цей режим є абсолютно екологічним. Суть цього риборозведення базується виключно на біорезервах, які природним чином сформувалися у водному об’єкті, які можна використати за рахунок зариблення

Стосовно здоров’я людей, то ще раз хочу наголосити — риборозведення, яке базується виключно на природних процесах, є найбільш екологічним.

— Що ж тоді не так з Режимами СТРГ в Україні?

- Річ в тому, що закон про тваринний світ, який є базовим у частині користування, в тому числі і рибними запасами. Основний конфлікт полягає в тому, що наразі немає чіткої процедури, що таке надання водойми у користування. Найбільш очевидним є надання в оренду. Однак більшість наших водосховищ — комплексного призначення. Тому не можуть надаватися в оренду. Тобто виникає замкнуте коло і кожен буде трактувати це визначення у свій бік, на свою користь. Тому виникають колізії. А СТРГ, які одноосібні господарства викликають посилений інтерес у органів контролю.

— Чим корисне для держави створення СТРГ на малих водосховищах ?

Не тільки для малих водосховищ. Риба є важливим продуктом в раціоні українців. Наразі норма споживання значно нижча за необхідну. Останні роки нестачу рибної продукції ми компенсували за рахунок імпорту. Це не правильно, адже ми маємо надзвичайно розвинений водний фонд. А розвиток власного виробництва риби — є однією з найважливіших ланок забезпечення харчової безпеки держави. При цьому, якщо середня рибопродуктивність Дніпровських водосховищ складала 20 кг з гектара, то рибопродуктивність СТРГ складає 200 кг з га.

— Чи потрібен діалог між користувачами СТРГ і державою, щоб зрозуміти проблематику, яка зараз відбувається?

Так. Для цього треба розуміти стратегічні задачі державних органів. У Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм головне завдання — забезпечити населення України рибою. Режим СТРГ якраз дає таку можливість. Зокрема без кардинального втручання у водну систему отримувати додаткову рибну продукцію. Тому Держагентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм має врегулювати всі проблемні питання. Зокрема, надання у користування водних об'єктів.

— Чи може Україна забезпечити внутрішній ринок власною рибою і що для цього потрібно?

Бойові дії негативно впливають на умови відтворення біоресурсів. Вже не кажу про знищення водосховищ. Чи зможемо ми повність закрити ринок, важко сказати. Адже мається на увазі не тільки маса риби (валова), а ще й асортимент. У нас гарні перспективи для закриття сегмента делікатесної продукції (лосось). Стосовно повсякденного споживання, ми можемо закрити потреби. Однак має бути частка морської риби, а наразі доступ до морських акваторій дуже обмежений. Тому в цьому випадку повністю не можна забезпечити внутрішній ринок власною рибою. Однак ми можемо змінити ситуацію, коли у нас буде 80% власної продукції і тільки 20% імпорту, а не навпаки за рахунок розвитку риборозведення завдяки режиму СТРГ. Це дуже економічно привабливе без витрат на корми і дає непогані результати. Тобто режим СТРГ це дуже перспективний напрямок з мінімальними екологічними ризиками. Ефективність цього режиму вже перевірена на багатьох рибних господарствах. Тому режим СТРГ буде одним з потужних механізмів для відновлення внутрішнього ринку і позитивно вплине на українську економіку.