Знищення рибної галузі чи рейдерство: як зупинити свавілля?

Кому заважає СТРГ або хто накинув оком на водосховища?

Схоже, що на розпродажі землі чиновники зупинятися не збираються. Про це вже не один рік кричать рибники, які працюють за законним режимом СТРГ. За їх словами, наразі руками прокуратури намагаються роздерибанити водні об'єкти загальнодержавного значення.

Про ситуацію, що склалася в рибній галузі та про дерибан розповідає директор гайсинського риборозвідного господарства Ігор Колісніченко.

«Я роблю все для того, щоб зарибляти водосховище комплесного призначення загально державного значення на річці Південний Буг згідно режиму СТРГ. Однак прокуротурою чомусь відстоюються інтереси сторонніх осіб. В тому числі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (ДАРГ). Вони роблять все для того, щоб ми нічого не робили і це наносить неабияку шкоди рибним господарствам. Хоча в законі передбачено вилучення риби з водойми, згідно з режимом СТРГ. Зокрема, в 7 -му розділі закону про рибне господарство від 2012 року. Для того, щоб СТРГ працював, ДАРГ має виконувати свої обов’язки, а не ставити їх на паузу. При чому Т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок, каже — СТРГ це законний режим. Тобто нам кажуть, що ми маємо законне право працювати і в той же час відправляють на водосховище людей, для того, щоб нас покарали. Тож для чого вони сидять в Держрибагентстві, та що там роблять? У нас є не тільки зовнішній ворог, але і внутрішній ворог. Прокурори- інваліди розповідають, що нам треба робити… Зокрема, пресують нас, що всі водні об'єкти мають бути в оренді. Суддя каже, розумію, що ви праві, але ми будемо на стороні прокуратури. Тож в якій країні ми живемо, та куди ми йдемо? «, — каже Ігор Колісніченко.

Погоджується з ним розповідає про проблеми у роботі в режимі СТРГ та рибній галузі, керівник ТОВ Угустус Віктор Матищук.

" Проблеми почалася ще у квітні 2019 року, під час нересту. Тоді з Києва АТОшники приїхали на Житомирщину з карабінами на рибалку. Орендар водосховища застрелив декількох людей у нетверезому стані. Всі ці рейдерські атаки дійшли до знищення СТРГ та рибогосподарських режимів. Суть СТРГ — продовольча програма для збільшення рибних ресурсів, яку вирішили створити науковці, для використання водних об'єктів, які не можна взяти в оренду. Тобто це водойми комплексного призначення. Зокрема, на них можуть стояти електростанції, або ж їх можуть використовувати для меліорації. Саме для цих водоймів розроблялися режими, які передбачали розселення та вилов риби за певний проміжок часу", — каже Віктор Матищук.

За його словами, режим СТРГ добре контролювався. Однак сьогодні чиновники хочуть показати, що саме аквакультура є продуктивнішою. Хоча СТРГ створили для підтримання продовольчої бази, яку мала виконати аквакультура. Для того, щоб дати змогу аквакультурі та потенційним підприємством вийти на європейський ринок.

«На сьогодні, на СТРГ, які оформлені, як водні об'єкти, де розробилися режими, та їх було передано в оренду, люди вклали власні кошти у зариблення. Тобто підприємці вложили у інфраструктуру та бізнес, який був не зайнятий. А зараз влада вирішила контролювати рибну галузь та володіти цим бізнесом. Тому у рибників віджимають водосховища», — підкреслює Віктор.

За його словами, чиновники почали змішувати діяльність аквакультурщиків з промисловиками. Однак цього не можна робити в жодному разі.

«Промисловики, які сформовані навкруги великих водосховищ та морів, беруть квоти на вилов певної кількості риби. Ця схема була створена для легалізації браконьєрів, які не хотіли працювати на підприємствах. А СТРГ створили для підтримки та використання водних об'єктів, які не можна було взяти в аренду. На сьогодні такі підприємства, куди люди вклали власні кошти та працю, просто грабують», — зауважує Віктор Матищук.

Про прозорість режиму СТРГ

Прозорість цього режиму заключається в тому, що звіти подаються щоквартально. Було видно скільки підприємство відловило риби та сплатило податків з кожного кілограму риби.

«Ще раз наголошую, держава має дати кожному підприємцю працювати згідно з законодавчої бази, а потім дати змоги перейти до аквакультури. Однак все це має бути врегульовано законом, а не актами. Все, що відбувається сьогодні — розкрадання бізнесу людей, які долучилися до держпрограми», -резюмує керівник ТОВ Угустус.

Законопроєкт 8119 — замилювання очей та абсурд

Єдине прохання рибників до чиновників, щоб вони не заважали працювати підприємцям та ускладнювали їм життя.

«Законопроєкт 8119, який намагалися протягнути — замилювання людям очей. Як може держава не розвивати галузь, а призупиняти її? Тому для виходу з цієї ситуації, компетентні люди мають займатися своєю роботою. Держава має не заважати працювати, а допомагати розвитку рибної діяльності», — підкреслює І. Колісніченко.

З ним погоджується керівник спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) «Білоцерківське нижнє водосховище» Сергій Горбаченко.

«Прийняття такого нормативного акту відразу становитиме загрозу продовольчій безпеці України, оскільки знищуватиме виробничу інфраструктуру тих, хто нині займається розведенням та виловом риби на водоймах нашої країни», — каже С. Горбаченко.

На його думку, лобісти (в тому числі ручні громадські активісти ДАРГу) та зацікавлені особи хотіли протягнути законопроєкт 8119 для чого замовили органам прокуратури рейдерські атаки, а зацікавлений ДАРГ в перерозподілі ресурсів що відновили користувачі СТРГ.

Саме тому на думку рибників, прокурорські рейди на водосховища, як і законопроєкт 8119 — це абсурд.

«Спочатку прийняли закон про СТРГ, надали можливість розвивати бізнес на водосховищах. Як тільки люди повкладали свої гроші, запустили водні об'єкти в роботу, ці водосховища почали віджимати. Тобто рибників, які працюють в режимі СТРГ просто грабують. Все це говорить про перерозподіл та знищення бізнесу. Це трапилося після прийняття закону про земельну реформу та децентралізацію владу. Після того, як прокуратура знайшла шпаринки в законі, бізнес вирішили перепродати та завести своїх людей. Зокрема, на моєму ставку є тітушки, які там без дозволу, як браконьєри ловлять рибу. У законі 8119 має бути прописано, що розпорядником рибогосподарського режиму має залишатися Кабмін. І згідно законів водного фонду, земельного фонду та закону про аквакультуру та законопроєкту 8119, всім підприємцям дати змогу допрацювати до закінчення терміну», — каже Віктор Матищук.

Міжнародні інвестиції, які передбачає законопроєкт 8119 — пшик

«В мене ставок 42 га. Який міжнародний інвестор буде вкладатися у ставок, якщо за документами продуктивність прописана 8,5 тонн — це 8000 доларів на рік. Тож яка людина з ЄС або США буде вкладатися у бізнес, щоб заробляти 8 тисяч доларів на рік? А що у нас вже побороли корупцію? На жаль, у нас рибна галузь на сьогодні перетворилася в історію з бурштином. Зроблено все для того, щоб рибна галузь не розвивалася», — В. Матищук.

Тож не дивно, чому президент Володимир Зеленський ветував цей законопроєкт. Однак, на жаль, питання вирішення проблем спецрежиму СТРГ та рибної галузі, залишаються відкритими. Зокрема про це зазначає голова ГС «Риба України» Любомир Гайдамака.

«Президент ветував законопроєкт 8119. Адже з самого початку, я та наша спілка виробників продукції аквакультури та промислового рибальства Риба України не розуміли для чого взагалі цей закон було створено, які питання він вирішує та в чому його новизна. Крім того, де ж в ньому закладаються інвестиції в аквакультуру, про що казали в BRDО. Адже не розумію, про які інвестиції йде мова, це лише піар. Тому і вийшло, що ця ідея представників МінАПК та BRDО. Все це завершилося фіаско, котре поставило велику частину виробників рибної продукції на розтяжку. Адже скасували наказ та інструкцію номер 4, яка регулювала ведення рибних господарств. Натомість нічого не було прийнято. Тож бездіяльність наших представників уряду та Ради привела до того, що велика частина господарств зараз працюють за рамками закону. Тобто нелегально», — каже Любомир Гайдамака.

На його думку, через це з боку прокуратури ще більше посилиться тиск на рибогосподарства.

Який вихід?

За словами С. Горбаченка, головне — це чітке визначення, що таке СТРГ.

«Зокрема, СТРГ створюється на водних об'єктах загальнодержавного значення з метою раціонального відновлення за кошт користувачів ВБР (це СТРГ) — компенсаторне зариблення, та подальшого вилову для виконання державної програми продовольчої безпеки населення.(Можна розцінювати навіть як критичну інфраструктуру), яка дозволяє використовувати программу державного електронного квитка рибалки для вилучення ВБР. Це необхідно прописати в основному законі та розробити необхідні регуляторні акти…», — резюмує С. Горбаченко.

Також рибники констатують, як факт, що судові позови стали можливі, так як ДАРГом не оформлено права постійного користування водними об'єктами за державою для виконання програми продовольчої безпеки.

«Завдяки наказам та постановам уряду врегулювати це питання. Крім того, всім разом треба сісти за круглий стіл та все фундаментально переробити. Закласти основу у рибогосподарському кодексі, як у країнах ЄС, і ним регулювати діяльність, як виробників продукції аквакультури, так і промислового рибальства. Тому не розумію, чому наступаємо на одні і ті ж самі граблі. Займаюся рибоною справою 14 років. За весь цей час жодного досягнення, зрушення, поліпшення чи дерегуляції не відбулося. Все робиться для галочки. А все тому що цю галузь очолюють непрофесіонали, далекі від проблем галузі, тому не вірю і ці казачки, що був би менеджер, і все „порішаємо“, бо не має значення, чим рулити. Остання кадрова політика зазнала фіаско і це ми бачимо через падіння рівня виробництва продукції аквакультури та збільшення імпорту», — каже Любомир Гайдамака.

За його словами, тільки 10% риби в державі є легальною. Тобто «білою». Решта 90% знаходиться в тіні.

" Компанії виходять на аукціони, створюють бурхливу діяльність, хоча показують лише 10% з того, що у межах квоти виловлюють. Вся решта йде нелегально. Тому не сплачуються податки державі.

За його словами, наразі виробники не вкладаються у переробку.

«Хоча нормальний завод переробляє 10 тонн риби за зміну. А згідно з законодавством наразі рибогосподарства за квотами дають 1,5 тонни. Тому ми нічого не очікуємо. Зокрема, позитивних змін. Розуміємо, що галузь не буде розвиватися найближчим часом. Комунікація з владою не йде. Адже чиновники не розуміють проблеми, які наразі є у галузі. Нормально працюють лише бариги. Хоча рибникам зручніше платити податки, ніж годувати кришевал. Зокрема, поліцейських, екологів, рибний патруль та іншу банду», — резюмує Любомир Гайдамака.