Лідери ЄС мають намір схвалити пом’якшену заборону на російську нафту

Це станеться майже через чотири тижні після того, як Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, оприлюднила пропозицію поступового вилучення всіх російських нафтопродуктів до кінця року.

Спочатку ембарго було спрямовано на як морський, так і трубопровідний імпорт нафти.

Але невдовзі після оголошення фон дер Ляєн кілька країн-членів, у тому числі Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія, висловили стурбованість і попросили створити індивідуальні винятки, щоб мати більше часу для адаптації своїх нафтопереробних заводів та пом’якшення економічного впливу.

Санкції ЄС вимагають одноголосного голосування всіх 27 країн-членів.

Після кількох раундів інтенсивних і невдалих переговорів було досягнуто компромісу щодо виключення всього імпорту з нафтопроводів, повідомили дипломатичні джерела.

Пізніше цю інформацію підтвердив чиновник ЄС на умовах анонімності.

«Для забезпечення безпеки поставок надано деякі тимчасові винятки», — сказав чиновник. «Рада повернеться до цих винятків якомога швидше».

Від 70 до 85% російської нафти, що імпортується до ЄС, доставляється з портів, а решта надходить безпосередньо з нафтопроводу «Дружба» — масивного трубопроводу, який безпосередньо живить нафтопереробні заводи в Польщі, Угорщині, Словаччині, Чехії та Німеччині. Ці НПЗ десятиліттями звикли до надійних і порівняно дешевих поставок конкретного типу російської нафти.

Відступ від газопроводу розглядається як важлива перемога прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який раніше описав ембарго як економічну «атомну бомбу» — рішучу опозицію, яка розгубила деяких його колег-лідерів.

«[Угорщина] грає в гру Москви. Вони не переконали нас, що їхні заперечення є технічними по суті», — сказав високопоставлений дипломат.

Налаштування також забезпечує важливе прикриття для всіх країн, пов’язаних з «Дружбою», які побоювалися, що раптовий перехід на інших провайдерів буде дуже дорогим і руйнівним.

Минулого тижня Європейська комісія оприлюднила амбітний план відмови від усіх видів російського викопного палива з ціною 210 мільярдів євро, при цьому 2 мільярди євро буде виділено на реконструкцію нафтової інфраструктури.

У Брюсселі стверджують, що комбінація фінансових інструментів може допомогти зібрати до 300 мільярдів євро до кінця десятиліття, хоча ці гроші будуть суворо пов’язані з фондом відновлення ЄС.

Угорщина ще не розблокувала свою частку фонду через давні занепокоєння щодо верховенства права, які, на думку Комісії, залишаються невирішеними.

До оприлюднення заборони на нафту на початку травня Брюссель випробовував води зі столицями, щоб перевірити, чи достатньо політичної волі, щоб вжити найбільш радикальних і значущих заходів проти Москви у відповідь за її жорстоке вторгнення в Україну.

Але закулісна робота виконавчої влади тепер поставлена ​​під сумнів через багатотижневий глухий кут.

«Ми не зробили домашнє завдання», — сказав один дипломат. «Ми діяли під тиском країн Балтії та Польщі».

Звільнення трубопровідної нафти разом із забороною морського імпорту, ймовірно, викличе питання щодо недобросовісної конкуренції на єдиному ринку, оскільки деякі країни-члени все ще зможуть отримувати надійні та доступні поставки, а інші намагаються отримати більш дорогі бочки від неросійських постачальників.

Компроміс в останню хвилину був озвучений напередодні дводенного саміту і вважається останнім засобом для просування шостого пакету санкцій, який також передбачає виключення Ощадбанку, найбільшого банку Росії, із системи SWIFT та перелік осіб, причетних до імовірних військових злочинів, скоєних в Україні.

Очікується, що лідери ЄС нададуть свою політичну підтримку цьому заходу, а потім дозволять своїм послам виконати останні штрихи.

«Потрібні подальші кроки», — сказав інший дипломат, маючи на увазі імпорт газу. «Нам потрібні жорсткіші санкції, але іноді, щоб зберегти єдність ЄС, потрібно домовитися про компромісний текст».

Очікувалося, що порядок денний саміту буде зосереджено на війні в Україні, енергетичній залежності та інвестиціях у оборону, але застопорені переговори про ембарго погрожували затьмарити дискусію.

Прем'єр-міністр Орбан навіть просив зняти цю тему з порядку денного.

«Обговорення пакету санкцій на рівні лідерів за відсутності консенсусу було б контрпродуктивним», — написав Орбан у листі на ім’я президента Європейської ради Шарля Мішеля. «Це лише підкреслить наші внутрішні розбіжності, але не дасть реального шансу вирішити розбіжності».

Тим часом терпіння України вичерпується, оскільки міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у Твіттері, що шостий пакет санкцій ЄС «потрібно схвалити якомога швидше, включаючи нафтове ембарго».