Виставка «Комунізм = Рашизм» відкрилася на Михайлівській площі

Виставка «Комунізм = Рашизм» — це 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму. А також доводять, що методи, мотиви росіян щодо знищення українців не відрізняються: це розстріли, виселення, пограбунки, депортації, фільтраційні табори.

Переглянути виставку можна також в онлайн-форматі на сайті Архіву національної пам’яті.

На восьми стендах можна побачити архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини російської армії.

Одним із героїв виставки є Федір Степаненко — директор школи на Київщині, розстріляний у 1938 році за те, що на виставці малюнків діти не намалювали портрет комуністичних вождів. На цьому ж стенді розповідається історія Наталії Косової — директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську, яка загинула під час російського обстрілу 24 лютого 2022 року.

Науковець-селекціонер Володимир Симиренко був знищений радянською владою за досягнення — українець не міг бути кращим за свого російського колегу Івана Мічуріна. Через століття росіяни вбили ще один український талант — науковця-фізика Василя Кладька, просто у дворі дому у Ворзелі.

У відкритті виставки взяли участь міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, в. о. голови Українського інституту національної пам'яті Максим Ярмистий, автори виставки –директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик та комунікаційниця архіву Дарина Рогачук, а також Нана Яремич, донька загиблої від російського обстрілу директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську Наталії Косової

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик заявив, що нерозуміння та мала поінформованість про злочини комунізму стали причинами активного розвитку рашизму нині.

«Ми мусимо надолужувати втрачений час. Наше завдання тепер вдвічі важче — дослідити і засудити і комунізм, і рашизм. Ми не просто проводимо паралелі між цими двома режимами, ми ставимо між ними знак «дорівнює». Адже криваві методи росії не змінилися ще з минулого століття — і це демонструють долі 13 героїв нашої експозиції».

«Важливий сам факт того, що ми сьогодні на цій площі, маючи за спинами зруйновані російські танки, які прийшли на українську землю, відкрито і за допомогою фактів доводимо, що жодної відмінності цього рашизму від комунізму не існує та про те, що ми продовжуємо нашу боротьбу. Ми обов’язково переможемо», — зазначив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив переконання в тому, що сутність рашизму антилюдська та антилюдяна, але досі не всі це розуміють:

«Він може бути тільки переможений, з ним неможливо домовитися. Тільки перемогти та засудити на новому міжнародному трибуналі. Нехай він буде в Бучі або в Ірпені. Там, де ми вирішимо, там і буде. А поки вони мають знати, що як би вони не рядилися в одежі імперії, кінець їх неминучий».

Нана Яремич, донька загиблої від російського обстрілу директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську Наталії Косової

Емоційний виступ доньки загиблої від російського обстрілу директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську Наталії Косової не залишив байдужими ні журналістів, ні гостей виставки.

«Була ніч, коли зайшла моя подруга і сказала, що в Україні почалася війна. І я побачила смс від подруги з міста Генічеська, де проживала моя мама, що в них чути вистріли, і вони дуже бояться і дуже страшно. Я одразу зателефонувала мамі і вона сказала, що у нас паніка. Через дві години я дізналася, що мами немає», — розповіла Нана Яремич.

Автори виставки: директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик та комунікаційниця Архіву Дарина Рогачук.

Над проектом працювали: Олександр Денисенко, Тетяна Прись, Анна Ряба, Світлана Старовойт, Євгеній Янкевич.

Дизайн: Оксана Женжера.

Партнер та автор фото з відкриття: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.

Інформаційна довідка:

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП) або Архів національної пам’яті створений в червні 2019 року на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Головне завдання інституції — забезпечення вільного доступу до цієї інформації.

Архів має сконцентрувати в собі весь масив історичних даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають архівні документи Радянського Союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди.

Архів національної пам’яті має будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у Києві, яка очікує реконструкції.