Призначення нового керівництва НАБУ та САП: в чому підвох?

ЄС також всіляко підганяє Україну із цими призначеннями, наголошуючи, що для збереження статусу кандидата на вступ до ЄС Київ має завершити призначення вже обраного на конкурсі очільника САП та провести конкурс глави НАБУ.

Що стоїть за такими вимогами? Та яка ефективність роботи цих органів?

Розбиралися в ефірі i-ua.tv разом із головою ГО «Рада громадського контролю», адвокатом Олег Шрамом.

«За часів Революції гідності 2014 року в Україні з’явилася безліч антикорупційних органів, як-от САП і НАБУ, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте їхня робота виявилася не ефективною.

Сьогодні фактично самі західні партнери визнають діяльність САП і НАБУ не дають тих результатів, яких вони очікували. І першу чергу тих результатів, які потрібні для нас кожного громадянина нашої держави. Адже якщо не брати зараз війну. Щодо нашої держави до цього часу корупція була ворогом номер один у нашій державі, і не дозволяла їй розвиватися. Тому і рівень довіри до подібних органів, дуже низький і становить всього 1%-2%", — констатує експерт.

Якщо подивитися, як відбувається призначення керівника САП, стає зрозуміло, мова не про боротьбу із корупцією, а про кандидатуру, яка очолить САП. Дискусія навколо персоналій, веде країну в нікуди.

«Нам потрібен конкретний результат, якщо шлях, яким ми рухалися з 2014 року нам не підходить його слід змінювати. І антикорупційні органи мають бути поза політикою», — стверждує Олег Шрам.

Натомість маємо ситуацію, коли ідеологічною основою роботи САП та НАБУ став принцип — законність вторинна, головне вирішення питання. Власне вся ця атмосфера і відчуття повної захищеності від будь-кого, утворили атмосферу кастовості в НАБУ. Яка породжує відчуття повної безкарності, яка крім всього іншого породжує гори матеріалів, які оформлені з найгрубішими порушеннями всіх процесуальних норм.