Війна та інновація — брати-близнюки, — економіст
Певним чином війна та інновація — брати-близнюки, бо якщо говорити про інновацію не тільки як про створення чогось, але й творчу руйнацію, то війна таким чином може розглядатися як крайня форма цієї руйнації.
Про це заявив директор Інституту Еволюційної Економіки Ігор Макаренко.
«Якщо немає балансу з попитом населення, то для того, щоб захистити своє виробництво, є необхідність виносити його за межі національних кордонів, щоб забезпечити збут на цю продукцію. Там інтереси інші, виникає напруження, боротьба за колонію. І цей концепт зруйнувався з Першою світовою війною, тому що одновладдя показало, що не може бути ефективним для того, щоб розвивалася економіка», — сказав він.
Експерт згадав про розподіл влади на три гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову.
«З переходом на цей формат залишилися класичні економічні моделі, де рішення приймає одна людина, де капітал має дуже великий вплив. Тому що на той момент продуктивність праці була така мала, що все вироблене було спожито. Але настав час, після Першої світової війни, коли все, що буде вироблено, не буде спожито», — пояснив гість програми.
За його словами, світ починає переходити в мейнстрим розуміння того, що попит є ключовим.
«Ми споживаємо ту продукцію, яка задовольняє наші вимоги до нашої безпеки (харчової, одягу, житла, тепла тощо). Чим більше вона корисна, тим більше ми її споживаємо», — підкреслив він.
Але повномасштабне вторгнення рф в Україну вплинуло на споживання суспільства. Економіст порівняв поняття війни та інновації.
«Ми можемо сказати, що певним чином війна та інновація — близнюки-брати, бо якщо говорити про інновацію не тільки як про створення чогось, але й творчу руйнацію, то війна таким чином може розглядатися як крайня форма цієї творчої руйнації. Велика кількість людей у суспільстві вперлася в якісь традиції, які вже треба змінити, а ми їх не можемо змінити, і тільки війна може призвести до цього», — наголосив Макаренко.
