«Локальна пам'ять»: вшанування жертв Корюківки на Чернігівщині та інші новини з регіонів

Учасники заходу вшанували загиблих активістів Революції гідності, згадавши зокрема уродженців Чернігівщини: Василя Прохорського, Андрія Мовчана, Віктора Орленка.

Учасники круглого столу звернулися до чернігівської міської влади з закликом прискорити деколонізацію топонімічного та меморіального простору обласного центру.

А вже 20 лютого біля меморіальної стели «Небесна Сотня» на головній площі Чернігова учасники Революції гідності, громадськість, представники органів влади та силових структур вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. Присутні поклали квіти до меморіальної стели, а настоятель храму святих Михаїла і Федора Православної церкви України отець Олег Сіренко очолив заупокійну літію за загиблими героями.

21 лютого депутати Чернігівської міської ради ухвалилирішення про перейменування 37 вулиць та 1 скверу відповідно до політики очищення публічного простору від символіки Російської імперії та радянського тоталітаризму.

Рішенню передувала робота комісії з питань топоніміки, охорони та збереження історико-культурного середовища Чернігівської міської ради, до складу якої залучені представники УІНП у Чернігівській області Сергій Бутко та Сергій Горобець.

За словами Сергія Бутка, перейменуванню підлягає ще близько сотні вулиць.

24 лютого у Чернігові відбулися вшанування Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, який в Україні відзначається 26 лютого, з участю представників органів влади, громадських організацій, зокрема «Кримської громади», національно-культурних товариств, військових.

На знак солідарності на головній площі Чернігова відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапора України та кримськотатарського прапора.

Також 24 лютого у Чернігівському обласному музеї імені Григорія Галагана відбулася просвітницька зустріч до річниці широкомасштабного вторгнення РФ на територію України та Дня спротиву окупації Криму, в якій взяли участь активісти ГО «Кримська громада» на чолі зі Світланою Кузиною.

На зустрічі обговорювали періодизацію російсько-української війни в 2014–2022 роках та події спротиву 26 лютого 2014 року в Сімферополі.

1 березня у місті Корюківці Чернігівської області вшанували пам’ять 6700 жертв найбільшої нацистської каральної акції у Другій світовій війні в Європі.

Памʼять загиблих вшанували хвилиною мовчання біля меморіалу загиблим у центрі Корюківки представники місцевої влади, силових структур, Українського інституту національної пам’яті, громада.

Під час меморіальних заходів регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко тадиректорка Корюківського історичного музею Людмила Бабич ініціювали перейменування меморіалу, який зараз називається «на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським окупантам», на «Пам’ятник жертвам Корюківської трагедії 1–2, 9 березня 1943 року».

Потім в урочищі Гай, на місці перепоховання 231-ї жертви Корюківської трагедії, заупокійну літію відправив настоятель Чернігівської єпархії ПЦУ, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній.

До Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні та роковин повномасштабного російського вторгнення начальниця Північно-східного міжрегіонального відділу Марія Тахтаулова провела зустріч зі студентами Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

22 лютого вхрамі Святого Іоана Богослова у Харкові відбулося вшанування жертв теракту на Марші єдності у 2015 році.

Тоді жертвами спланованих дій проросійських терористів стали харківський активіст Євромайдану Ігор Толмачов, підполковник міліції Вадим Рибальченко, студент-першокурсник Микола Мельничук та школяр Данило Дідік.

Поминальну літію за загиблими провели митрополит Митрофан та настоятель храму отець Віктор.

20 лютого у Харкові відбулася камерна зустріч учасників Революції гідності.

Учасники заходу вшанували загиблих активістів Революції гідності, згадавши зокрема уродженців Харкова: Євгена Котляра, Владислава Зубенка та Юрія Паращука.

28 лютого депутати Харківської міської ради підтримали перейменування 18 топонімів.

Зокрема, на мапі Харкова з'явились вулиця Холодноярськана честь 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» і подій Української революції, яку доповнює вулиця Тероборонівська, як данина шани воїнам Сил територіальної оборони ЗСУ. Ці вулиці утворюють топонімічний ансамбль разом з проспектом Героїв Харкова, майданом і станцією метро Захисників України.

Також не обійшлось і без географічних топонімів: вʼїзди Бучанський та Волноваський і вулиці Ірпінська, Гостомельська утворюють топонімічний ансамбль на честь міст-героїв російсько-української війни.

Відновлено й кілька історичних назв: Пушкарний, Кузінська, Ірининська, Петропавлівська.

Поетичним став топонімічний дует вулиць Лісової Пісні та Лесі Українки.

У селі Біленченківка Гадяцької громади Миргородського району демонтували та перемістили до дворика Гадяцького історико-краєзнавчого музею пам’ятник російському поетові Олександру Пушкіну.

Демонтаж і переміщення здійснили комунальні служби громади. Ухвалення рішення про демонтаж наприкінці минулого року ініціював Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті.

25 лютогоу місті Хорол Полтавської області демонтували погруддя радянському військовослужбовцю та комуністичному діячеві Іванові Третяку.

Саме Іван Третяк був причетний до збиття цивільного літака — південнокорейського Boeing 747 у 1983 році. Також Третяк причетний до прокомуністичного заколоту ГКЧП у 1991 році, який мав на меті збереження СРСР.

18 лютого у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття нового розділу виставки «України щит» — «Герої мого краю. Азов», присвяченого пам'яті вінничан — бійців окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов», які загинули у боях з російськими окупантами.

Від Інституту з вітальним словом до учасників звернувся співробітник Центрального міжрегіонального відділу Олексій Серветнік.

19 лютого співробітник УІНП Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницьку бесіду до Дня Героїв Небесної сотні для військовослужбовців 40-го полку імені полковника Данила Нечая Національної гвардії України у Вінниці.

Спілкувалися про передумови та перебіг Революції гідності, сучасну російсько-українську війну.

«Пам’ять про Героїв Небесної сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації суспільства та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України», — зауважив співробітник УІНП.

20 лютогона площі Майдан Небесної Сотні, біля монумента «Дерево Свободи» у Вінниці відбулись урочисті заходи до Дня Героїв Небесної Сотні.

20 лютого на запрошення адміністрації ліцею №1 у селищі Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області відбулась інформаційно-просвітницька бесіда до Дня Героїв Небесної сотні.

Співробітник УІНП Олексій Серветнік розповів учням старших класів про передумови, перебіг Революції гідності, масові розстріли протестувальників, збереження памʼяті про загиблих героїв та події революції.

21 лютого до Дня рідної мови у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі відбулася презентація книги Ганни Куземської «Якою мовою молилася давня Україна. Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів».

У книжці стисло висвітлено різницю між давньою богослужбовою мовою України та новітньою церковнослов’янською в її російській редакції. Подано докладні правила української транслітерації церковнослов’янських текстів, призначені для практичного застосування — читання, співу та цитування. У правилах зафіксовано багатовікову традицію вимови й написання української богослужбової мови.

У заході взяли участь викладачі та студенти коледжу, представники духовенства. На запрошення організаторів, до участі долучилися співробітники Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та Олексій Серветнік.

«Мова — одна зі складових нашої національної безпеки. В часі новітньої російсько-української війни, коли боротьба з окупантами триває не лише на полі бою, а й в інформпросторі за свідомість людей, — надзвичайно важливо, щоб люди знали свою мову та історію. Це одна з запорук нашої майбутньої Перемоги!» — зауважив Богдан Галайко.

Також для бібліотеки закладу було презентовано актуальні видання Інституту.

21 лютого до роковин повномасштабного вторгнення РФ начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко провів інформаційно-просвітницьку бесіду для студентів Браїлівського професійного ліцею Жмеринського району Вінницької області.

А вже 23 лютого в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбувся круглий стіл присвячений роковинам повномасштабного вторгнення з участю представників влади, громадськості, військовослужбовців, науковців, ветеранів, волонтерів, журналістів.

«Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім'ї європейських народів», — зауважив на круглому столі начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко.