Захід став чітко на сторону опозиції, — політолог про скандальний законопроєкт у Грузії
Парламент Грузії 7 березня в першому читанні схвалив один зі скандальних законів про «іноагентів», який значною мірою наслідує російське законодавство. У США та ЄС уже відреагували на цю подію. Саме через цей законопроєкт захід став чітко на сторону опозиції, тобто реально проти чинної влади.
Про це заявив політолог Віталій Бала в коментарі телеканалу I-UA.tv.
Вчора, 7 березня, після схвалення законопроєкту під парламентом пройшла велика акція протесту, учасники скандували «Ні російському законодавству» та «Станьте на правильний бік історії».
«Поліція розігнала мітинги, застосувала сльозогінний газ, водомети. Наскільки я знаю, 66 протестувальників заарештовано. Влада заявляє про 50 поранених поліцейських. Тобто опозиція не очікувала, бо мали не 7, а 9 березня схвалити. Тому вони (депутати, — ред.) спеціально так зробили, щоб опозиція була не готова. Опозиція зараз заявила, що вони йдуть у серйозне протистояння. І місцеві засоби масової інформації пишуть, що таких протестів, які зараз почалися, не було десь з 2014 року, а може ще давніше», — розповів він.
За його словами, депутати, які подали цей законопроєкт, ніби зробили крок назад, але процеси будуть продовжуватися.
Посольство США в Тбілісі назвало ухвалення законопроєкту, а також застосування сили проти демонстрантів «чорним днем для грузинської демократії».
«Дійсно це засудили всі, і Європейський Союз, і Сполучені Штати Америки, і та ж Саломе Зурабішвілі. Вона буквально скасувала вчора всі свої зустрічі в Нью-Йорку, зробила екстрене звернення, що заветує, якщо парламент цей закон прийме. Я думаю, що цей закон фактично вперше за останні роки після скандальних виборів 2020 року дає можливість опозиції мобілізувати людей, і це може реально привести до серйозних проблем нинішньої влади. І в цій ситуації, на мою думку, все буде залежати від опозиції. Раніше, коли опозиція виступала, особливо після виборів 2020 року, не дуже знаходила підтримку на заході, бо чинна влада так чи інакше, хоч її називають проросійською, намагалася не вступати в якісь протиріччя чи конфлікти із заходом. Тобто з того часу до цього закону чинна влада не протиставляла себе заходу, тим цінностям, традиціям і правилам. Опозиція зараз вперше після 2020 року отримала таку можливість, коли захід не буде підтримувати чинну владу», — пояснив експерт.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт про «іноагентів» може серйозно вплинути на відносини Грузії та ЄС. Він зазначив, що прийняття закону суперечить заявленій Грузії меті вступу до Євросоюзу, яку підтримує переважна більшість грузинів.
«Щодо санкцій важко зараз щось прогнозувати, бо все насправді буде залежати від подій, які будуть всередині Грузії. Цей закон дійсно фактично калька з того, який є в російській федерації. Але крім цього, торговий обіг і так збільшується. Проблема полягає в тому, що фактична більшість грузинів хочуть бути в Європейському Союзі. А цей закон є таким маркером, що ніякого відношення не має до ЄС. Тому опозиція зможе все це використати, спозиціонувати. Я не думаю, що зараз йде мова про відхилення заявки на членство. Там зараз кажуть, що „Грузинська мрія“ зробила крок назад. Але все залежить від опозиції і як вона буде діяти», — зазначив Бала.
Позиція спікера може не збігатися з позицією редакції.
