Експерт прокоментував, чи дійсно Пентагон блокує передання доказів воєнних злочинів рф до суду в Гаазі

До повідомлення про те, що Пентагон блокує передання доказів воєнних злочинів рф до суду в Гаазі, треба ставитися критично.

Микола Сірий
Микола Сірий

Про це i-ua.tv заявив український правознавець. Директор Центру досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України Микола Сірий.

«Важливо виважено і обережно ставитися до різноманітних повідомлень, які були поширені за час повномасштабного вторгнення рф в Україну. Вони потім уточнювалися та виправлялися. Тому до повідомлення про те, що Пентагон блокує передання доказів воєнних злочинів рф до суду в Гаазі, треба ставитися критично. Справа в тому, що в світі склалася розгалужена система протидії воєнним кримінальним злочинам. Ця система не складається з одного органу чи інституції. Це доволі розгалужена система. Пріоритетну роль в ній відіграють саме національні системи. Доволі активною є національна американська система протидії воєнних злочинів. Ця система не стоїть на місці, вона розвивається. Зокрема, в США останній період було прийнято ряд рішень, які розширюють можливості американської системи в контексті переслідування воєнних кримінальних злочинів», — каже експерт.

За його словами, так само можна прослідкувати і по іншим країнах: Нідерландах, Німеччині, Франції, Великобританії. Тобто країнах, які займають принципову позицію та максимально включають свої юридичні системи чи інструментарій, спрямовуючи його на переслідування міжнародних кримінальних воєнних злочинів.

«При цьому коли та чи інша країна, докладає зусилля, то докази, якими оперує саме національна система США, Німеччини чи Великобританії, в першу чергу розглядаються, як докази, які будуть застосовані на національному рівні. Тому це нормальна ситуація, коли та чи інша країна не поспішає виводити доказову базу з національного рівня на якийсь інший», — каже М. Сірий.

Він підкреслив, що через протидію з рф, ми більш активно розвиваємо юридичний фронт. В частині його розвитку одна з цілей та стратегічна мета пов’язана зі створенням міжнародного кримінального суду по злочинах російської агресії.

«Саме цей напрямок є пріоритетним. Відповідно учасниками цього процесу на сьогодні є понад 30 країн. Також Європарламент прийняв ряд рішень в цьому контексті. Тож національні системи, які активно включені в цей процес — створення суду про злочини агресії, готують пакети доказів, які будуть надаватися суду. Спочатку вони проходитимуть стадії розслідування та дослідження», — каже експерт.

Він зазначив, що жодного блокування з боку жодної демократичної країни не відбувається.

«Підсумовуючи можна сказати, що жодного блокування з боку жодної демократичної країни не відбувається. Навпаки відбувається активний процес розвитку загального руху демократичних країн до спільної мети. Вона полягає в тому аби особи, які винні у розв’язанні широкомасштабної агресії проти України, постали перед судом. При цьому, в данному випадку йдеться про специфіку злочину агресії проти України, який посилений воєнними злочинами та діями геноцидного та екоцидного характеру. Відповідно в майбутньому суді буде розглядатися комплекс протиправних дій країни агресора та тих осіб, які вирішили провести саме таку агресію, такої якості з такими ознаками», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що в американських ЗМІ повідомили, що Міноборони США виступає проти надання Міжнародному кримінальному суду доказів воєнних злочинів Росії в Україні, зібраних американськими спецслужбами, оскільки побоюється створення прецеденту для притягнення до відповідальності в майбутньому американців.