Недостатньо профінансована армія може забути про перемогу, — військовий
Воєнний стан справді вносить свої корективи в загальний темп служби військових, подекуди норми законів і статутів Збройних Сил приносяться в жертву військовій доцільності.
Про це заявив офіцер ЗСУ Михайло Скляр у коментарі телеканалу I-UA.tv.
«Хочемо ми цього чи ні, але в бойових підрозділах справді часто командирам просто немає часу займатися речами, не пов'язаними безпосередньо з виконанням бойових задач, і ніхто їх за це не засуджує. Інший момент — як і в будь-якій державній структурі, а армія — це елемент держави, присутній досить високий рівень бюрократії. Нерідко, щоб дотримуватись прав військових на речове забезпечення, медичну допомогу, лікування, необхідно пройти надмірні бюрократичні процедури, на що витрачається дорогоцінний час», — пояснив він.
За його словами, існує ще один важливий момент — це скорочення розмірів грошового забезпечення військових.
«От що дивує — така неоднозначна ініціатива влади отримала підтримку в значної частини суспільства. Суспільству треба усвідомити, що військове життя, навіть якщо військовослужбовець у тилу, кардинально відрізняється від будь-якої цивільної професії. Сучасна армія — це не партизанський загін, де воюють тільки ті, хто на „нулі“. Уже підраховано, що для того, щоб один боєць ефективно діяв на „нулі“, треба близько 20 військових у тилу, які забезпечують його ефективність. І приблизно так у всіх сучасних арміях світу. Суспільство повинно зрозуміти, що якщо країна потребує високопрофесійної армії, а саме така армія зараз вкрай необхідна, то за це треба платити. Тільки гроші дадуть якість особового складу — вмотивованих, кваліфікованих, навчених і високоефективних бійців. Недостатньо профінансована армія може забути про перемогу», — додав військовий.
Причини більшості бід — це вкрай катастрофічний стан економіки при величезному потенціалі, вважає Скляр.
«Щоб їх вирішити, треба змінювати систему, де окрема каста за допомогою чиновників перерозподіляє більшу частину ресурсів країни у свої, приватні, кишені. А збиток, який наноситься державі таким чином, держава репресивними заходами намагається покрити за рахунок несистемної частини бізнесу. У цьому корінь зла, а тому несприятливий бізнесовий та інвестиційний клімат, і як наслідок, тотальна бідність. Поки що захист прав військовослужбовців — це особиста справа військовослужбовців і кожен вирішує свої проблеми сам», — підсумував він.
