Оцінка діянь звинуваченого з точки зору суспільства: чи треба впроваджувати класичний суд присяжних в Україні?

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук запевнив, що від ідеї впровадження в Україні класичного суду присяжних не відмовилися, але розмірковують, коли її реалізовувати.

Чи треба впроваджувати класичний суд присяжних в Україні?
Чи треба впроваджувати класичний суд присяжних в Україні?

Адвокат Анатолій Маркевич вважає, що в Україні треба впроваджувати класичний суд присяжних. Про це він заявив у коментарі телеканалу I-UA.tv.

«Світовий досвід говорить про те, що суд присяжних — це якраз та ланка, яка поєднує суд та оцінку представниками суспільства діянь, чи є вони кримінально карними. У законі є така властивість — формальність, тобто він написаний для всіх випадків і не може передбачити якихось особливостей, мотивів, які бувають у конкретному випадку вчинення правопорушення. Я сам засвоїв цю практику, коли був слідчим і прокурором. Зустрічався із ситуаціями, коли згідно з буквою закону людина вчинила злочин, інколи тяжкий злочин, але суто по-людськи я сам розумів, що обставини примусили її так вчинити. Не направляти її в суд не можна, бо закон вимагає, але по-людськи можна було б і пробачити, тому що були дійсно важкі обставини, які спонукали її вчинити ті чи інші дії», — пояснив експерт.

За його словами, суд присяжних — це та ланка, яка покликана оцінювати діяння звинуваченої людини з точки зору громадянського суспільства.

«Тому що по великому рахунку закон — це правило суспільства, написане на папері. Тому це хоча б і в мініатюрі, у скороченому вигляді, але суд присяжних — це якраз врахування думки суспільства та його оцінка тих чи інших дій з точки зору непрофесійного юриста. Тому що присяжні — це переважно не юристи, це звичайні громадяни, які сприймають усе через призму побутової психології та загальної моралі, прийнятої в тому чи іншому суспільстві», — підкреслив Маркевич.

Адвокат зазначив, що те, що зараз в Україні називається судом присяжних, — це суд у складі двох професійних суддів і трьох присяжних.

«Ця ситуація трохи схожа на народний суд радянських часів. Там був один професійний суддя та два засідателі. Серед суддів і прокурорів є така негласна назва цих засідателів — „народні кивателі“. Тобто одному судді там було досить легко переконати під свою думку тих народних засідателів Тут двом суддям трьох присяжних переконати ще легше. Тому думка цих присяжних розчиняється в думці суддів. А справжній суд присяжних — це коли 12 присяжних самі вирішують питання винуватості або невинуватості, а потім суддя вже виносить вирок відповідно до закону. Суддя вирішує тільки розмір покарання. Він сам не може впливати на присяжних безпосередньо під час прийняття ними рішення. Зараз у нас фактично процес веде суддя, і в нього дуже багато можливостей. А в суді присяжних він теж керує процедурою, але можливості його впливу значно менші. Якби в нас слідували такій світовій практиці, я думаю, більш справедливим у багатьох випадках був би суд. Це було б кроком вперед, порівняно з тим судом присяжних, який існує зараз в Україні», — сказав він.

На його думку, навряд чи до закінчення війни в Україні впровадять класичний суд присяжних, бо для цього треба змінити законодавство та збільшити фінансування.

«Також буде дуже багато організаційних питань з визначенням кола присяжних, їх обранням, виплатами. Це потребує матеріальних витрат, тому що функції присяжних компенсуються. Якщо людина працює, їй компенсується заробіток, який вона втрачає, перебуваючи в суді присяжних. У зв'язку з тим, що це потребує суттєвих організаційних змін у судовій системі та збільшення фінансування, я сумнівався, що під час війни в Україні впровадять класичний суд присяжних», — резюмував Маркевич.