Хто здав Донбас?

Про це під час ефіру заявив профспілковий і боєць за трудові права людини праці, учасник шахтарського профспілково-страйкового руху, що став початком невідворотного кінця СРСР Микола Волинко.

«Зробив це міськвиконком. До того, як туди зайшов Захарченко з Оплотом, за 4 дні була дана команда вивести всі цінні речі з міськвиконкому. Місцева влада нас просто здавала. Це стосується мерів та губернаторів», — каже М. Волинко.

Він підкреслив, що першими добробатами стали шахтарі. Крім того, в ЗСУ продовжують воювати наші патріоти з Донбасу.

«Настрій на фронті дуже важкий. Особливо, коли вони дивляться Єдиний марафон. Військові та їх родині самі собі купують все необхідне на передову. Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна. Однак партизани та ЗСУ не здаються, а народ хоче кращого життя, саме це не дає опустити руки. Політики приходять та йдуть, а Україна залишиться», — підкреслює М. Волинко.

Він підкреслив, що зараз Україна стікає кров’ю, тому що збройні сили знищували, а до війни не готувалися.

«Кажуть — Чонгар розмінували. Я більше скажу — Щастя розмінували, Станицю Луганську, Маріуполь розмінували, Золоте також розмінували, де Зеленський казав треба відводити війська і я не лох. А лохами виявилися ті, хто його обрав», — каже М. Волинко.

За його словами, відбувається переселення населення з глибинок рф на окупований Донбас.

«На моїй вулиці мешкають родини з Бурятії, які зізнаються, що їм на Донбасі дуже добре і вони нікуди не поїдуть. Йде повзуча експансія. Тому після деокупації треба вимагати, щоб всіх, хто з’явився з 2014 року в Україні, відправити назад на історичну батьківщину», — каже М. Волинко.

За його словами, зараз на Донбасі були закриті або знищені шахти, які опинилися під окупацією.

«Шахтарі, які там працювали їздять на заробітки на Урал або до Воркути. А ось до Кузбасу їх не пускають, бо там нормальний заробіток. Однак з 1989 року і до 2014 року свідомо йшла люмпенізація галузі та регіону», — резюмує М. Волинко.