У нас немає цієї чіткої кореляції між церковною та політичною налаштованістю, — експерт

Протягом 30 років в Україні політики думали, що церковний фактор якимось чином може вплинути на результат виборів. Але це не так.

Олександр Саган і Володимир Тетерук у програмі «Суспільні діалоги»
Олександр Саган і Володимир Тетерук у програмі «Суспільні діалоги»

Про це сказав доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України Олександр Саган у програмі «Суспільні діалоги» з Володимиром Тетеруком на телеканалі i-ua.tv.

«30 років нам показують результати цих виборів, що він ніяким чином на це не впливає, але це спосіб себе заспокоювати та робити вигляд, що ніби якась робота на електоральному полі ведеться. У нас навіть були спроби створення власне релігійні партій. Їх було близько 7, більше 0,5% жодна з них не набирала, деякі взагалі на межі похибки статистичної набирали на цих виборах. І те ж саме щодо допомоги тієї чи іншої церкви в обранні того чи іншого кандидата. Уже скільки разів ми бачили, що навіть пряма агітація, навіть порушення чинного законодавства все одно не приводило до позитивних наслідків для цього кандидата. Більше того, воно більше завдавало шкоди, ніж користі», — зазначив він.

На його думку, уже на наступних виборах ці «ігрища з релігійним чинником» уже закінчаться.

«Тому що люди приходять у церкву, чують там якісь заклики, але голосують все одно, як вони вважають за потрібне. У нас немає цієї чіткої кореляції між церковною та політичною налаштованістю. Хоча елемент навіювання або надання певної переваги все-таки присутні, але не тому, що цього хоче церква, а тому, що церква виховує цих людей у певній культурі. Коли ми говоримо про „рускій мір“, то я б сказав, що голосує швидше не церковний чинник, а чинник „руского міра“, який церква нав'язала цим людям. Ця кореляція може бути», — пояснив експерт.

Гість програми навів дані останньої соціології щодо цього питання, яке показує, що Московський патріархат у суспільстві має підтримку за різними дослідженнями від 4% до 12%.

«Тобто фактично це вже маргіналізована структура, яка рухається до своєї самоліквідації, але з часом. І ми не повинні прискорювати цю ліквідацію, тому що цим стоять конкретні живі люди, які часто не поступляться своїми переконаннями, своїм розумінням цього», — наголосив Саган.