Великі протести польських фермерів щодо імпорту з України: як вирішити проблему?

Про це заявив керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок.

«Деякі українці, зокрема, експерти та політики, покладали багато сподівань на Туска, що він перебуваючи на посаді голови уряду Польщі, зробить максимальну вигоду для нас. Це не зовсім об’єктивно, тому що треба зважати, що Туск в першу чергу дбає про інтереси власної країни, хоча він і проєвропейський політик. Після приходу на посаду, він заявив, що буде відстоювати інтереси України в ЄС, однак в першу чергу він буде відстоювати інтереси власних виробників. За великим рахунком для країн Східної Європи, тим більше Західної, питання допомоги Україні є на жаль, другим питанням. Для них головніше власні інтереси», — каже В. Клочок.

Він нагадав, що історія з невдоволенням фермерів бере початок з березня минулого року, коли Україна отримала перші сигнали, що транзит почав губитися у Польщі.

«Недоброчесні ділки в Україні та Польщі організували схематоз потрапляння недекларованого товару на ринки. Це демпінгувало ціни. Згодом збільшення товарів сільськогосподарської продукції на ринках країн Східної Європи, суттєво ускладнювало конкуренцію для місцевих товаровиробників. Тому вони не хочуть бачити нашу продукцію. Така ж історія буде і з Західною Європою. Тому нам не варто очікувати широких обіймів від румунів, болгар, угорців, поляків, словаків. Вони не скажуть українцям — заходьте зі своїми товарами на наш ринок. Адже конкуренція є основоположним принципом, на якому створювався основний економічний союз наприкінці 40-х — 50-х років минулого століття. Сьогодні ж Польща через не дуже прагматичну політику ЄС потрапила в дотаційну пастку. До речі, в неї потрапили багато інших країн Східної Європи. В тому числі Угорщина. Вони мають серйозні дотації для підтримки сільського господарства та своїх виробничих потужностей. Наприклад, в бюджет Польщі, щороку обчислюються дотації на суму понад 20 млрд євро. Нині ж Україна створює серйозну конкуренцію Польщі та претендує на ці дотації. Хоча ми ще не є членами ЄС», — каже В. Клочок.

Він підкреслив, що польські фермери виступають за квотування для України.

«Переконаний, що воно залишиться. Адже ринок ЄС регулюватиметься адміністративними методами. Те, що відбувається акція протесту по всій Польщі — це очікувано. Тим паче на тлі стомлення війною через надання Україні преференцій», — каже експерт.

Також він підкреслив, що війна стала стимулом для України виробляти багато сільськогосподарської продукції.

«Минулий рік був урожайним. Ми виростили велику кількість овочів та фруктів, які дешевше, ніж в Європі. Ми можемо їх туди постачати, а для європейського виробника — це удар. Тому ця акція протесту очікувана», — підкреслює В. Клочок.

На його думку, щоб вийти з цієї ситуації, треба змінювати серйозно структуру економіки та перероблювання.

«Ми повинні орієнтуватися не на постачання товарів сировини до Європи, а на товари з високою доданою вартістю. Однак це не буде просто, тому що багато ринків у Західній Європі потребують дешевої сировини з України. Потрібно проводити системну політику з нашими партнерами в Європі, щодо реформування нашого сільськогосподарського ринку. У нас дуже великі перспективи. Починаючи від вирощування овочів та зернових і до високих технологій у сільському господарстві. Ми можемо це робити, адже маємо унікальні можливості. Також треба врегулювати експорту та імпорту політику. Зокрема, це стосується ввезення м’яса із за кордону. Ми виготовляємо достатньо багато в себе. Також це стосується запуску додаткових секторів у сільському господарстві, щодо виробництва товарів від кормових добавок і до сільськогосподарських машин. На це треба зважати, бо ми маємо потужний ресурс — землю. Ми її можемо використати, щоб торгувати готовими товарами, а не сировиною. Хоча для Європи це стане серозним ударом, бо їй цікава дешева сировина. Однак треба працювати з ЄС, бо це питання не на один рік. Ми кожного разу відкладаємо його у довгий ящик, а потім отримуємо такі фітбеки, як у Польщі», — резюмує В. Клочок.

Своєю чергою, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Медвідь вважає, що з Польщею мають домовлятися фірми, які вивозять зерно з України.

«Поки важко щось говорити чи прогнозувати. Тут можуть бути внутрішні вимоги фермерів та російський слід. Звичайне такі протести на кордоні матимуть негативні наслідки для української економіки. Тому з Польщею мають говорити фірми, які вивозять мільйони тонн зерна з України. Вони мають виходити на польських фермерів; пояснювати, домовлятися. Адже це не державне зерно. Все потрібно робити своєчасно. Про наш уряд краще промовчати. Він мав зробити все, щоб не порушувати польські закони. Має бути контроль та відповідальність», — каже С. Медвідь.

Нагадаємо, що 24 січня у Польщі починається загальнонаціональний протест фермерів, які вимагатимуть захистити їхній бізнес від імпорту з третіх країн, зокрема з України.