Проведення виборів залежить від рішення Зеленського — Суддя Конституційного Суду у відставці
Під час дії воєнного стану парламентські та президентські вибори не проводяться. Однак, вибори можливі, якщо президент В. Зеленський не продовжить дію воєнного стану.
Про це під час ефіру заявив Суддя Конституційного Суду у відставці Віктор Шишкін.
«У представницький орган українського народу. Саме він формує управлінську владу. Тому мене більше за все хвилюють парламентські вибори. Якщо подивитися на Конституцію, то вона не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану. Однак в Конституції нічого не говориться про президентські вибори. Однак в 10 статті закону про правовий режим воєнного стану говориться, що парламентські чи президентські вибори під час дії воєнного стану проводити не можна. Однак треба подивитися на ст. 157 Конституції України та сукупність слів, які складають певне правове положення. Там зазначено, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Коли на нас напали в кінці лютого 2014 року, почали діяти умови воєнного стану. Однак Порошенко перебуваючи на посаді президента в умовах воєнного стану, не ввів в дію воєнний стан», — каже В. Шишкін.
За його словами, головне питання, я як довго може діяти воєнний стан? Він у нас строковий чи безстроковий?
" У нас його вводять на три місяці. Це політичне рішення. Його можна було вводити безстроково на весь період воєнних дій. Якщо згадати Другу світову війну, то Сталін у 1941 році ввів безстроково воєнний стан, як реакцію на агресію Німеччини. Якщо ж зараз в Україні строкове введення воєнного стану, і його продовження не буде, а якщо немає дії воєнного стану, то і підстави для реалізації норми Конституції з точки зору заборони проведення парламентських виборів немає. Те саме буде стосуватися і президентських виборів. Тобто все залежить від волі президента", — каже В. Шишкін.
При цьому він зазначив, що не варто забувати про окуповані території.
«Крим, а також частина Луганської та Донецької області в нас були майже 10 років відсутніми в складі України. Однак в Україні проводили парламентські та президентські вибори. Порошенка обирали без Криму, Луганська та Донецька. Однак ніхто не ставив під сумнів, що Порошенко чи Зеленський не легітимно обрані, через те, що частина населення не змогла взяти участь у виборах. А враховуючи те, що наше законодавство після 1996 року, не говорить про обов’язкову явку більше половини виборців. Тому для того, щоб обрати депутата достатньо, щоб на дільниці прийшло 3 людини і проголосували за кандидата. Навіть, якщо не зможуть проголосувати 10 млн — це не має значення до легітимності виборів», — резюмує В. Шишкін.
