Гайдамаки це не бандитьский рух, а вільні люди — дослідник

Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Так звані гайдамаки називали себе козаками. Вони не називали себе гайдамаками, бо це зневажливе прізвисько. Торською мовою це означало розбійників. До речі, козаки це теж тюркське слово. Колись зневажливо називали мазепинці. Однак вони зі зневажливої назви стали з гордістю носити свою цю назву. Так само, як укропівці чи бандерівці. Тобто гайдамаки це не бандитський рух, яким його намагаються виставити, це рух осмисленої ідеї. Якщо козаки — це Військо Запорізьке, то цей рух був без держави. Адже гайдамаки — це просто вільні люди», — каже історик.

Він нагадав, що на Лівобережжя після 1714 року було розчавлено так зване військо Пресвітлого величества після повстання Івана Мазепи. А вже 1750 році начебто було відновлено гетьманство Єлізаветою Петрівною.

«А після її смерті у 1764 році гетьманство було скасовано Катериною. А всі полки, які зберігалися, як тимчасово територіальні одиниці були об'єднані в перше малоросійське губернаторство з центром в Києві, доживали свій вік. Тому ми цілком справедливо маємо відчуття сорому, як наступники Богдана Хмельницького, бо довели державу до згуби своїм запроданством, зрадництвом та низькою мораллю. Слідом пішла Річ Посполита, де сеймі проголосували, що їх більше немає. Нас змушували це робити репресіями, а вони самі відмовилися від своєї державності. Світ був шокований. Це дуже ганебна історія для Речі Посполитою. І це стало поштовхом до появи націоналізму, як ідеології. А зараз все це повторюється. Варто згадати анексію Кримського царства у 1781 році московією, яка оголосила його незалежність. А закінчилося все насильницької депортацією у 1944 році», — підкреслює історик.

За його словами, українцям треба навчитися дивитися на себе своїми очима, але з боку. Саме так треба дивитися на українську історію.

«Гайдамаччина, Коліївщина — етапи нашої боротьби. Ми повинні зрозуміти, що наш потяг до свободи, справедливості, до гідності, закладено в наш національний менталітет. Ми нікуди від цього не подінемося. Ми не можемо бути іншими. Це зрозуміли в москві та почали знищувати таких людей в Україні. Тому ми опинилися у великій небезпеці. Ми повинні це зрозуміти та виграти цей історичний двобій. Адже у нас немає перспектив у московському рабстві. А ті, хто не хоче воювати за Україну підуть воювати за Європи. московити їх поженуть на війну. Тому треба воювати за власну країну», — резюмує історик.