Владу треба змінювати, але не для того, щоб до корита прийшли «нові обличчя» зі старими звичками

Але спершу хочеться обговоритине терміниїх проведення й закон, заяким вони маютьпроходити, а дативідповідь на питання: кого на кого мінятимемо? Інакше кажучи, хто в нас є на лавах запасних?

І колипобачимо давно знайомі обличчя тих, хтовже швидко вишукався в чергу — все станезрозумілим, а відтак не таким оптимістичним, як хотілося б насправді. Бо це замінашилана мило, після чого все знову підепозаїждженому колу: «Зрада», «Ганьба»,"Геть" та заклики до нового Майдану йнових виборів.

Чиє можливість вирватися з цього кола? Безперечно — так!

Дляцього, насамперед, нам слід зрозуміти, що нинішня держава, її псевдо еліти, економіка й фінанси залишаютьсярудиментом зовнішнього управління, який дістався нам у спадок від СРСР. Намагаючись її реформувати, ми тимсамимне лише продовжуємо агонію недобитоїімперської Росії з її голодоморами, шовінізмом та презирством до Людини, ай позбавляємо себе можливості длясуверенного розвитку.

Нинішнясистема соціально-економічних відносин, що втілена в сьогоднішній державі єідеальною, але для того, щоб ми небулипо-справжньому суверенні, щоб намибуло зручно керувати ззовні. І в цьомує найбільша проблема, бо, вирвавшись з"опіки" Москви, ми одразу потрапляємопід керівництво інших столиць, якікеруватимуть нами на власний розсуд, виходячи, насамперед, зі своїх інтересів: ліс-кругляк в обмін на обіцянку безвізу, вибори на Донбасі, захмарні тарифи, ганебний прожитковий мінімум.

Щобстворити умови для гідного життя, намконче необхідно вийти з-під зовнішньоїзалежності та раз і назавжди покінчитизолігархічним політичним режимом якосновним інструментарієм колоніальногоправління! Не забуваймо: колонізатор (де б він не був — на Сході чи Заході) завжди буде стримувати розвиток своєїколонії. Тому немає особливого значення, хто формуватиме нашу внутрішню політику- Росія, чи ЄС з США — це все одно будеполітика в інтересах метрополії зарахунокколонії.

Намнеобхідна консолідація суспільстванавколо головної мети: чіткого виробленняірозуміння Україноцентричного планупобудовисправді суверенної України. Саме тіполітики й громадські активісти, якіформулюватимуть україноцентричнийплан розвитку нашої держави, можутьрозглядатися як справжня альтернативанинішній корумпованій владі, яка зарадиМВФівських кредитів та нездійсненнихобіцянок торгує майбутнім українськогонароду. Впевнений, таких людей стає всебільше.

Головне- не піддатися на красиві, але пустопорожні лозунги заяложених «новихоблич» та знову не піти по новомузамкненому колу.

Микола Гошовський — громадський діяч