Заморозка війни це дуже ризикований крок для України — Віталій Кулик

— Чи дійсно в адміністрації Байдена підштовхують Україну до корейського сценарію?

— Подібні ідеї вітають. Адміністрація Байдена заходить у виборчий проєкт і не факт, що вони перемагають. Тож США не зможуть підтримувати Україну далі, як раніше, тому треба виходити на проміжний варіант перемир’я або шукати якісь альтернативи. Одна з них підштовхнути сторони до перемир’я за корейським зразком. Про нього вже неодноразово говорили. Крім того, зараз ми чуємо, що росія готова до переговорів. Однак мають бути виконані певні «хотелки» москви. Адже заморожування бойових дій — це не просто заморожування та перемир’я, а пакет, який йде додатково. Тобто мають бути певні гарантії та зобов'язання. Чи готова росія їх виконати? Адже рф неодноразово показувала, що всі договори з її підписом не варті паперу, на якому стоять ці підписи. Тому виникає питання, а чи будуть сторони дотримуватися цього перемир’я. Нагадаю, що Корейська війна закінчилася, коли сторони видохлися. А їх партнери не могли пропонувати варіанти, які завдавати поразки опоненту. З одного боку були радянський союз та Китай, а з іншого — США та ООН. Адже в Кореї воювали миротворчі сили ООН, згідно з резолюцією Ради безпеки ООН, яку тоді проігнорував радянський союз. А ресурси, які були у сторін, також досягли критичної межі. Тож стало очевидним, що без застосування ядерної зброї вирішити корейський конфлікт неможливо. Тож війну заморозили. Хоча мирний договір не було підписано. А на території Кореї будуються дві різні держави.

В Україні є анексія та окупація територій. Нас атакує ядерна країна. Тому просто перемир’я є великою загрозою для нас. Адже в будь-який несприятливий момент для світової спільноти та західних партнерів, ця війна може продовжитись не тільки в Україні, а й на території ЄС. Тож ці ікси поки незаповнені. Поки не зрозуміло, які гарантії безпеки та зобов'язання може нав’язати Захід під час переговорів про заморозку війни за корейським зразком. А що буде тут? Чи буде відкладений статус, чи буде виведення російських військ? Є багато запитань, на які поки немає відповіді.

Другий момент полягає в тому, що ні росія, ні Україна не будуть визнавати свою неспроможність вирішити долю війни на полі бою. Кожна зі сторін вважає, що вона може ще чогось досягти. Зокрема, вигідну переговорну позицію.

Третє — Україна це батьківщина чорних лебедів. Завжди може бути ситуація, яка унеможливить будь-який корейський сценарій в Україні. Це може бути будь-що. Зокрема, будь-яка криза чи політичний процес, ситуація на фронті, точка супер крихкості в росії. Тобто будь-які варіанти можуть зруйнувати теоретичні побудови.

— Наскільки ймовірна реалізація корейського сценарію?

Зараз такі обставини вималюються. Адже вибори в США будуть більш чим складними, вони будуть зорієнтовані на себе. Зокрема, в адміністрації Байдена не можуть собі дозволити розпорошення уваги та непрогнозовані та неконтрольовані процеси за межами своєї країни. Тому в їх інтересах оголосити перемир’я. А вже після президентських виборів з’ясувати, що робити далі. На цей час, те що може бути реалізовано, не кажу про українські національні інтереси — початок переговорного процесу, який затягнеться. Війна буде продовжуватися в різній ступені інтенсивності. Тому заморозки у практичному розумінні, як ми уявляємо у розмінні Корейського сценарію — не відбудеться. Адже фронт буде рухатися. Щось ми повернемо під контроль, а десь будуть наступати росіяни. Не виключаю, що цього літа ми будемо десь контратакувати, а переговори будуть продовжуватися. Це будуть не прямі перемовини, а посередників між собою. Було б добре, щоб ці переговори були не про нас, а про більш глобальну перспективу. Тобто, як побудувати систему, яка б не допустила глобальних, дестабілізаційних процесів, не дали би агресору продовжувати наступ на інших фронтах. Це має створювати ефективну систему протидії, включати систему військової та фінансової підтримки України у випадку агресії проти неї. А також посилювала санкційний та політичний тиск на агресора. Під такими механізмами мають підписатися всі країни Заходу та деякі країни Глобального Півдня. Саме про це треба говорити на так званому саміті миру у Швейцарії. І тоді так званий корейський сценарій може бути перевернуто в нас інтерес. Поки ж бачу більше ризиків від такої заморозки. Зокрема, якщо може бути послаблена увага Заходу до процесів, які відбуваються на наших фронтах.

— Чи треба Україні створювати окремій військовий союз замість НАТО?

Ми маємо наголошувати на необхідності вступу України до Євросоюзу та НАТО, а також розміщення на своїй території країн- членів Альянсу. Зокрема, військових підрозділів для підтримки тили, логістики, охорони кордону, спільного патрулювання, тощо. Після цього домагатися військово-політичними та економічними заходами деокупації наших територій. Ми не можемо підписувати жодних документів, які засвідчать владу рф на окупованих територіях. Ми не маємо визнавати такі документи. А ось тимчасова заморозка війни, може стати довготривалою, як у Кореї. До речі, там немає угоди про мир між сторонами, лише тимчасовий договір про припинення вогню з 1953 року. Тому війна формально продовжується. А нічого не буває таким довгим, як тимчасове. Однак Україні не потрібне таке «тимчасове перемир’я», як у Кореї. Адже вступивши до НАТО та ЄС, ми беремо певні зобов'язання. Тож наші спроби повернути окуповані території будуть стримуватися нашими зобов'язаннями перед партнерами по НАТО та Європейським союзом.

— Як тоді повертати окуповані території ?

Якщо стоїть питання про заморозку, то це дуже ризикований крок. Якщо ж ми говоримо про гібридну заморозку, як під час АТО в Україні, то може відбуватися відвоювання територій, якщо ми не візьмемо на себе тих, чи інших зобов'язань. Це питання до нашої дипломатії брати участь у переговорах і наявність сильної переговорної позиції. Поки такої не бачу, так само, як і переговорників, здатних вести перемовини. Крім того, не бачу готовності наших партнерів створювати нам для повернення територій сприятливі умови. Зараз є дуже багато ризиків, які треба врахувати. Зокрема, що вони дають у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

— Який вихід?

Не закликаю воювати до останнього українця, але в нинішній ситуації треба врахувати нашу здатність забезпечити фронт, воювати далі, якщо буде припинена або знижена підтримка з боку наших західних партнерів, якщо ми не отримаємо деякий час боєприпаси та військову техніку, а також не зможемо залучати американське фінансування. Зокрема, якщо Трамп стане президентом та перестане фінансувати Україну. Чи є у нас альтернативні джерела. Все це має бути враховано при прийнятті політичного рішення. У нас є ще люфт чинити спротив негативним для себе сценаріям. Тому треба виграти переговорну позицію, а потім грати у переговори, якщо більше варіанту немає. Ми маємо шукати альтернативи.