Вартість гектара української землі дорівнює тонні картоплі — Іван Томич

15 лютого 35 років із часу започаткування фермерства в Україні. Що вдалося за ці роки фермерам? Чи отримали фермери землю у власність, скільки коштує українська земля та хто її купує, про це і не тільки, журналісти запитали у голови Союзу українського селянства, ексголови Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), першого фермер (з 1988 року) Івана Томича.

В Україні ціни на продукти в кілька разів вище ніж в Польщі
В Україні ціни на продукти в кілька разів вище ніж в Польщі

— Чому розвиток фермерства важливий для України?

Це не просто форма господарювання, а спосіб життя. Формула фермерського устрою полягає у простих речах. Це розриття потенціалу землі, надр та природних ресурсів, помножена на людський капітал. Таку формулу реалізували наші сусіди. Польща, Румунія, Угорщина, Чехія. Вже не говорю про західні країни, які століттями протоптують цю дорогу. Однак для переважної більшості наших земляків усвідомлення суті цього питання не надто глибоке. Хоча нам достатньо проаналізувати сільський устрій на прикладі Польщі. У нас же в 90-ті роки в середньому за населеним пунктом знаходилося близько 3000 га землі. Це був один колгосп, один радгосп.

Сьогодні ж українська земля належить або комусь з агрофірм, або ж агрохолдингу. Тобто техніка цих компаній збирає врожай, а селени залишені на самовиживання. А у Польщі на 2500 тисячі гектарів господарює 250 сімейних фермерських господарств. Там середній розмір 10 га. А все це додаткові та стабільні робочі місця, що добре оплачуватимуться. Адже Україна є найбагатшою країною за земельним ресурсом. А на цій найбагатшій землі наш земляк платить за кг картоплі 40- 50 грн, за огірок 100- 150 грн, за яблука 40- 50 грн, і за літр молока понад 50 грн. Тобто ціни набагато вище, ніж у Польщі, де природні умови набагато гірші.

— Чому в Україні ціни на продукти в кілька разів вище ніж в Польщі?

Через те, що було зруйновано людський капітал. А найголовніший фактор — формування олігархічного устрою протягом 35 років. Саме тому немає кому займатися виробництвом молока та м’яса, а тим більше перероблюванням, зберіганням та транспортуванням. Про які ціни на молоко можна говорити, якщо ми маємо менше мільйона корів, порівняно з 60 млн корів, які були у 1990 році. У Польщі ж порівняно з 90-м років поголів'я корів зросло майже вдвічі. А українці платять високі податки на продукти коштом олігархічного устрою.

— Чи є в Україні рейдерські захоплення фермерських господарств, шантаж, викрадення врожаю?

За ці 35 років фермери виборювали та прокладали дорогу майбутнім поколінням. Все це відбувалося у запеклій боротьбі. У мирний час, до нападу росії, під час цієї боротьби, загинуло понад 100 людей за право працювати на власній землі. А перешкод було надзвичайно багато. Від податкової політики до інших репресивних механізмів. І сьогодні під час запровадження ринка землі, це яскраво видно.

Тобто в Україні за 35 років склалася кричуща ситуація з фермерством. Саме тому у повоєнні Україні мають бути створені умови, щоб люди могли відроджувати державу на власній землі, за яку проливали кров. Тобто треба відроджувати фермерський устрій. Наразі найбільш важлива проблема для України — людський ресурс. Адже порівняно з 90-ми роками працьовитих рук на селі у 10 разів менше.

— Як вдихнути життя в Українське село?

Завдяки сімейному фермерству. Якщо ж не почати діяти вже сьогодні, то фермерські господарства, як клас, можуть зникнути.

А як сьогодні із власністю на землю? Здається, фермери за 35 років так і не отримали землю у власність? А ось іноземці цю землю можуть отримати

Більша частина української землі знаходиться під контролем транснаціональних компаній. А їх співзасновниками є іноземні юридичні та фізичні особи. Тобто є прямий вплив іноземців на Україну. Зокрема, компанія із Саудівської Аравії купила великий український агрохолдинг «Мрія», а близько 400 тисяч га української землі. Таких прикладів сотні. А щодо купівлі — продажу землі, то зараз відбуваються небезпечні кроки для майбутньої долі України. Тобто в селах активно скуповують українську землю. У нас понад 3000 тисячі юридичних осіб, які є власниками іноземних компаній, але є суб’єктами господарювання в Україні.

— Ким є покупці української землі?

Таке розслідування провести надзвичайно важко. На поточний момент — це юридичні особи, які мають земельний банк у тисячі га. Також це транснаціональні компанії.

— Скільки коштує Га землі?

Обіцяли ціни, які обіцяли під час запровадження злодійського антиукраїнського закону про ринок землі, не були реалізовані. Тоді обіцяли, що ціна на землю буде на європейському рівні. А це десятки тисяч за га. Якщо брати за три роки, то ціна 1000 євро за гектар так і залишається. Тобто вартість Гектора українського чорнозему сьогодні дорівнює півтонним огіркам або тонні картоплі. Хоча з одного га можна збирати 50- 60 тонн картоплі. Тому це не ціни на землю, а знущання. Саме тому на сьогодні було продано близько 3% української землі. Адже є люди, які продають землю за копійки, щоб не померти з голоду.