Спадщина дисидента і правозахисника Михайла Михалка

Про моральну спадщину людини-легенди та його заповіт наступникам поговоримо із Михайлом Михалком — дисидентом та правозахисником.

Михайло Михалко — це людина-легенда, з ім’ям якої пов’язана боротьба за українську ідентичність та збереження природи, зокрема, Голосіївського лісу.
У кінці 70-х він розпочав діяльність на захист української мови. Спочатку легально подавав звернення до органів влади, а пізніше — розповсюджував листівки проти русифікації та вів агітацію серед широких верств населення. Радянська влада була налякана цією діяльністю. На його затримку були спрямовані кращі сили КДБ. У вересні 1984 році його зарештували, а у березні 1985 року судили за «Систематичне поширювання в усній формі завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а так само виготовлення або розповсюдження в письмовій, друкованій або іншій формі творів такого ж змісту».
Відбув три роки в ув’язненні і вийшов наприкінці 1987 року. Не зміг повернутися на роботу інженером, тому влаштувався бляхарем у Сільгоспакадемію, де у 1988 році започаткував рух за збереження Голосіївського лісу.
Михайло Михалко став відовим громадським діячем — очолив громадську «Спілку Порятунку Голосієва», ввійшов до складу тогочасного керівництва Української екологічної асоціації «Зелений світ» та був одним із ініціаторів створення Партії Зелених України.

Про моральну спадщину людини-легенди та його заповіт наступникам поговоримо із Михайлом Михалком.

посилання:

Книга: https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Mykhalko-2019_compressed.pdf

Стаття на Вікіпедії uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%AE%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87