Які вибори потрібні Україні?
У 2024 році у воюючий Україні мають пройти вибори Президента і ВРУ. Публічна дискусія стосовно цього велась (і ведеться) як в середині нашої країни так і зовні.
Аргументацією їх проведення є і закінчення терміну повноважень даних інституцій і загальна змінність влади і її легітимність і, напевно, отримання мандату довіри на подальші стратегічні кроки стосовно ведення війни і, забігаючи наперед, команди яка буде вести перемовини з країною агресором — росією, щодо укладання договорів післявоєнного співіснування.
Написане вище — зрозуміла річ. Як і те, що в історії незалежної Україні спроби узурпувати владу вирішувались народом досить швидко, хоча і кроваво. Самі ж вибори, як і правила за якими вони проводились (виборча система), завжди були принизливим посміховиськом демократії в руках зовнішніх гравців і їх продовженням в Україні — олігархів.
Підтвердженням цього є те, що за тридцять два роки незалежності України в нас виборчі правила змінювались 5 разів (у середньому кожні два виборчі цикли), але широкі верстви суспільства до державних справ залучені практично не були. Більше того, під час виборів до влади не допускалась суспільно-політична і моральна еліта, яка народжувалась Майданами і загартовувалась на війні.
То ж за якого позитивного сценарію, під час наступних виборів в Україні можуть бути відкриті «ліфти» для проходження у владу моральних, чесних і професійних представників суспільства? Хто здатен зініціювати створення суспільно-політичного руху? Хто сформулює цивілізаційну модель розвитку України і стратегічні покрокові плани? На яких засадах він має розвиватись і де брати ресурси на свою діяльність? Про це сьогодні будемо думати з Тарасом Плахтієм і Теодором Дяковим.
