Свято Соборності: сто років безпам’ятства та надії.

У день відзначення Дня Соборності України всім нам важливо усвідомити справжню точку відліку встановлення незалежності нашої держави.

Саме в змаганнях Української революції сторічної давнини на карті світу вперше виникла самостійна країна, про яку багато віків мріяли і за яку самовіддано боролися наші предки. Час її автономного життя виявився недовгим. Але ідея незалежної Української держави уперше воплотилася в життя голосом Михайла Грушевського 22 січня 1918 року. І з цієї миті наша остаточна перемога у боротьбі за гідне і вільне життя на власній землі стала невідвоторною.

Четвертий Унверсал Центральної Ради, як і, рік потому, Акт Злуки Української та Західноукраїнської Народних Республік стверджували природнє право нашого народу на захист власних національних інтересів та побудову унікального державного проекту усупереч хижацьким амбіціям світових імперій та наперекір нездоровим загарбницьким апетитам країн-сусідів.

Мир, вільний розвиток особистості і єднання широких верств суспільства навколо високої мети розбудови справедливого і приязного для людей світу лягли в основу української національної ідеї з самої миті її проголошення. Саме тому, напевно, благородні слова перших керманичів незалежної України були невідкладно потоплені у крові українців добре озброєними, цинічними ворогами. Недарма проти нашої самостійності і сьогодні ведеться непримирима війна.

У цей день, багатий, за рідким виключенням, на типовий «совковий» офіціоз формальних «святкувань», в думках справжніх патріотів виникають критичні питання: чому діюча влада наполегливо підтверджує свою неспроможність та небажання зберегти справжній дух Соборності та відстояти реальну незалежність України? Чому покоління політиків, котрі у 1991 році отримали українську незалежність як подарунок, не поворухнувши ні пальцем, не роблять жодних висновків з уроків історії і ведуть нашу державу у прірву бездуховності та економічного занепаду, нехтують загрозами розколу України і чергової втрати нами суверенітету?

Бачимо покладання квітів до пам"ятників отцям українськї державності, беззмістовні промови вищого керівництва, повторення набору одноманітних гасел про незалежність, далеких від розуміння реальних потреб українців сьогодні. За старою радянською звичкою влада «відбріхується» від людей пустопорожніми балачками. У відповідь люди починають ототожнювати благородну українську національну ідею зі злодійським та лицемірним обличчям діючої влади. Як і сто років тому, громадяни втрачають віру у справедливість власної держави і надію на її успіх у глобальному вимірі. Скільки ж треба нам, українцям, «універсалів», щоб зрозуміти найвищу цінність свободи, дарованої нам Творцем, і самим стати співтворцями власної долі у рідному домі?

На нашу думку, 22 січня мало б стати в Україні державним святом «вищого рангу», вихідним днем, присвяченим не показушному бюрократичному офіціозу, а дієвій суспільній роботі у сфері вшанування національної пам"яті та, головне, розробці спрямованих у майбутнє конструктувних планів державного будівництва. Люди мають усвідомити, для чого власне тривали багатовічні змагання за незалежність України. Знайти своє власне місце у реалізації українського національного проекту, покликаного забезпечити гармонійний розвиток особистості та встановлення сталих взаємовигідних правил співжиття міжнародної спільноти. У цьому унікальність української ідеї у глобальному вимірі. У цьому ж і корінь лютої ненависті до України усіх тих, хто не бажає реальних змін і веде людство у прірву остаточної цивілізаційної кататстрофи. Ми ж, українці, говоримо про справжню Соборність! І пропонуємо обєднатися на її принципах та під її дахом усім народам доброї волі!

Вже котрий рік наша громадська організація відчайдушно добивається створення у Києві загальнонаціонального Меморіалу памяті борців за незалежність — Пантеону усіх героїв боротьби за утвердження української ідеї, незалежно від їх політичних позицій та життєвих поглядів. На жаль, наші щирі надії на належну підтрику владою цієї патріотичної ідеї залишаться марними.

У нашому стремлінні віддати шану героїчним подвигам предків ми керуємося не лише потребою відновлення історичної пам"яті українського народу після довгих років радянського поневолення та гніту правління «нової еліти». Наша національна ідея є життєстверджуючою, український проект спрямований у майбутнє і надихає усіх нас до самовідданої праці на творення вільної України у вільному світі.

Але для усвідомлення цього наше суспільство, наша молодь має розірвати кайдани яничарського безпам"ятства і на власні очі побачити життєдайне світло соборності і злагоди, взаєморозуміння і конструктивної взаємодії. Ми маємо допомогти нашим співвітчизникам подолати століттями вкарбовані у підсвідомість українців поведінкові стереотипи приречених на поразку та надихнути їх незламноюю вірою у краще майбутнє. Для цього ми і надалі не покладатимемо рук задля реалізації величного, і одночасно надзвичайно потрібного у повсякденному житті проекту Пантеону героїв України у Києві.

У цей день вітаємо усіх наших колег і однодумців, усіх співвітчизників та закордонних друзів з Днем Соборності!

Боротьба за незалежність нашої держави триває. Ми віримо у нашу остаточну перемогу. Нехай сьогоднішнє свято додає нам мудрості з невичерпних джерел славної української історії та сил у побудові кращого майбутнього для нас і наших дітей!

Слава Україні!