Пророцтва Миколи Гоголя

Це вже далеко на перша їхня спільна робота. Разом з режисером Кирилом Кужалевим вони створили фільм «Хвилина усвідомлення», що складався з короткометражних стрічок «Хвилина усвідомлення», «Мама», «Клітка», «Портрет». За цей фільм отримали нагороду на Х-му міжнародному фестивалі «Духовні джерела». Успіх надихнув на створення авторського кіно.

Перша самостійна картина мала назву «Анна Ахматова — Кассандра Срібного віку». Юлія Сак тут виконувала роль Анна Ахматової, а Віктор Коньяков — Миколи Гумільова. Потім були — «Фортепіанне Євангеліє Марії Юдіної», «Елегія любові — Віра Холодна» і «Полин-трава — Ніка Турбіна», а також відзняли короткометражну іронічну стрічку за Агатою Крісті «Лялька у примірочній». Для нового фільму обрали постать видатного Миколи Гоголя.

— З дитинства люблю твори Миколи Васильовича, — розповідає автор сценарію і режисер-постановник Ольга Тичина-Яновська. — У нашій родині з давен було заведено проводити літературні вечори. Саме ці вечори прищепили любов до творчості великого письменника. Постать Микола Васильович — зворушлива, цікава, містична, її неможливо обійти. Звичайно, було створено чимало прекрасних екранізацій за його творами: «Ніч перед Різдвом», «Вій», «Мертві душі», але були й фільми, в яких режисери не відчули Гоголя.

Вважаю, що цей проект прийшов до нас згори. Спочатку не думали присвячувати фільм 210-річчю від дня народження письменника і лише коли завершили роботу, то зрозуміли, що це співпало з ювілейним роком. Під час роботи над фільмом використали листування Гоголя останніх років його життя.

Крім самого Миколи Васильовича одним з центральних у картині є образ Анни Михайлівни Вієльгорської, в яку він був закоханий в останні чотири роки свого життя. Однак вона мала дуже високий стан у суспільстві, тому вони не могли одружитися. А після того, як Гоголь їй освідчився, вона взагалі припинила з ним спілкування. Це дуже боляче вдарило по серцю письменника. Ще одним важливим штрихом є спілкування Гоголя з отцем Матвієм, який намагався спрямувати його на шлях істинний.

Також доторкнулися до творів великого письменника: «Страшна помста», «Ніч на Івана Купала», «Майська ніч» і «Пропала грамота». Добирали твори, які можна відзняти в безбюджетній стрічці, і які б у той же час були цікаві сучасному глядачеві. У «Страшній помсті» показано багато пророцтв щодо України. Серйозну атмосферу фільму вирішили розрядити легкою посмішкою, тому взяли його оповідання «Пропала грамота». До участі у фільмі запросили чудові колективи: Народний хор ім. Миколи Лисенка, танцювальний колектив «Барвіночок» та «Українські музики».

Не випадково назвали фільм «Провидець», адже Микола Гоголь передбачив багато моментів в історії людства. Передбачив як хороше, так і погане. Багато поганих його пророцтв вже збулося, сподіваємося, що збудеться і все краще з того, що передбачав Микола Васильович.

— Робота над фільмом розпочалася восени 2017 року, — продовжує режисер-постановник, актриса, режисер монтажу і звукорежисер Юлія Сак. — Вдячні організаціям, які надали нам приміщення для зйомок. Це Національний музей народного побуту та архітектури України у Пирогові, санаторії «Пуща водиця», «Етно-село» і «Феофанія». Багато сцен відзняли на природі. Ідеально підійшли краєвиди поблизу станції метро «Житомирська» у Києві.

Актори — наші друзі, з якими разом створили не один проект. З Віктором Коньяковим активно співпрацюємо вже 15 років. Він грає Миколу Гоголя і Чаклуна. Актору вдалося тонко відчути душу Гоголя. Також на екрані можна побачити Анну Петрову, яка крім того є директором картини; актора і режисера Олександра Мельника, актрис Вікторію Гвоздій та Тетяну Завадську. Ольга Тичина-Яновська створила колоритний образ Баби Яги. Кілька ролей було і в мене, серед них божевільна Катерина зі «Страшної помсти», і Анна Михайлівна, в яку був закоханий Гоголь. Задоволена всіма колегами. Навіть природа нам допомагала знімати цей фільм.

Давно мріяла знімати фільми, лише не знала з чого почати. Відчуваю потенціал, що даний мені згори. В Україні створено чимало кіношедеврів, серед них «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «За двома зайцями» Віктора Іванова, «Лісова пісня» Віктора Івченка, стрічки Леоніда Бикова. Моя мета — долучити свої картини до цього списку.

Обрали Миколу Гоголя, бо творчість цього письменника пройшла через наші душі і серця. Хотіли представити ті твори, які ще не екранізували, або знімали на низькому рівні. Намагалися показати душу самого Гоголя.

Нещодавно багатосерійний фільм про Гоголя зняли в Росії. Особисто мені він не сподобався. Це дуже дорогий проект, в якому все побудовано на спецефектах. Але я там не побачила самого Гоголя. Сподіваюсь, що нам вдалося наблизити глядача як до самого Миколи Васильовича, так і його геніальних творів.

Вже чотири роки поспіль Ольга Тичина-Яновська та Юлія Сак намагалися отримати бюджетні кошти на свої проекти від Держкіно України. І хоча більшість запропонованих сценаріїв отримало високу оцінку від продюсерів, але жоден з них допоки не зацікавив високопосадовців від кіно. Отож, кошти на зйомки доводилося шукати самим. За власні гроші придбали апаратуру, самі робили монтаж, всі актори зголосилися працювати безкоштовно. У планах невеликого колективу однодумців створення нових мелодрам, фентезі та комедійних стрічок. Хотілося б, аби наша держава нарешті звернула увагу на творчість цієї талановитої команди.

Фільм «Провидець» столичний глядач вже мав змогу побачити в галереї ім. Володимира Висоцького, Будинку кіно НСКУ, кінотеатрах «Ліра» і «Кадр». Мають запрошення показати картину в Сумах та Харкові. А далі — участь у фестивалях і, можливо, показ «Провидця» за кордоном.

Фото Ольги ТИЧИНИ-ЯНОВСЬКОЇ