Сергій Медвідь: Україна опинилася в тупику, а від неї МВФ вимагає гроші

МВФ нам не лише протоптував до нього дорогу, але й вів нас по ній за ручку.

Сергій Медвідь: Україна опинилася в тупику, а від неї МВФ вимагає гроші

30 жовтня, у Києві активісти пікетували офіс Світового Банку в Україні. Люди виступають з гаслами проти продажу землі. На їх думку, після зняття мораторію можна забути і про незалежність України, і про перспективи її економічного розвитку. Нагадаємо, проведення так званої земельної реформи від нашої держави вимагає світовий банк. Чи не є така поведінка цієї міжнародної фінансової інституції ознакою перебування України під впливом зовнішнього управління? З цим питанням i-ua.tv звернувся до кандидата сільськогосподарських наук Сергія Медвідя.

— Чи слід погоджуватися на допомогу від міжнародних фінансових інституцій?

— По цьому питанню потрібно проводити цілий круглий стіл. Якось, один із нобелівських лауреатів Джозеф Стігліц якось сказав таке: «Якби засновник Міжнародного валютного фонду дізнався, чим займається ця організація зараз, він би перевернувся у труні». У 1945 році МВФ створювали виключно для видачі грошових позичок, а не з метою втручання у політичні справи інших країн.

По-друге, Світовий банк є одним із зачинателів земельної реформи та інших безплідних нововведень в України. Тобто, вони нам підсунули фальшиві плани порятунку, довели нас до ручки, а тепер хочуть, щоб ми за це ще й заплатили гроші.

Справа в тому, що проекти так званого Вашингтонського консенсусу є повністю непридатними для України. Їх писали для розвитку латиноамериканських країн. У нас з ними інше історичне минуле. На відміну від держав Латинської Америки, Україна вийшла з соціалістичного табору. Саме тому, проекти Вашингтонського консенсусу на наших теренах не діють, бо вони для нас чужі.

Що ж стосується грошових кредитів від МВФ, їх уже сто разів встигли розікрасти. Це зробили наша влада і представники Міжнародного валютного фонду. Україна опинилася в тупику, і від неї ще й за це вимагають гроші. При чому, МВФ нам не лише протоптував до нього дорогу, але й вів нас по ній за ручку.

— Як нам з цього тупика вийти?

— Діяти з позиції споживача. Що ми робимо, якщо нам продали неякісний товар? Відносимо його назад до магазину і вимагаємо повернення грошей. Але куди ділися кошти, отримані від МВФ? Якщо почати детально займатися цим питанням, відкриється цілий пласт цікавої інформації. При бажанні, можна знайти багато документальних доказів. Усі реформи, які відбувалися в Україні були під контролем Міжнародного валютного фонду та Банку економічного розвитку. Але до чого вони докерувалися?

Ми маємо з ними розмовляти, приблизно в такому руслі: «Ось реформа. Вона не працює, а ви від нас вимагаєте за неї гроші». Хай вони, для спочатку, покажуть, куди закладалися їхні мільярди. Вони давно у змові з нашою владою і відмивають та виводять гроші в офшори. Якщо МВФ бачив, що їх фінанси розкрадаються, значить наші політики діляться з їх чиновниками. Якщо зайнятися розслідуванням, думаю, матеріалу вистачить на цілу книгу.

Між іншим, держави, які відмовилися від їхньої допомоги, пішли у правильному напрямку і змогли побудувати сильну економіку. А ми далі продовжуємо їм кланятися, ніби священним коровам, а вони нас заганяють у ще більші злидні.

На мою думку, людям потрібно розповідати правду про ті збитки, які нам наносить МВФ. Так само, потрібно пояснювати, чому не можна продавати землю. Мораторій планують зняти не для нашого комфорту, а з метою дерибану. Якщо будемо мовчати, ми матимемо непоправні наслідки в майбутньому.