Дмитро Степанюк: Закону про ЄДСМ заважає міцне лобі

Якщо нам вдасться прийняти цей закон, ми переконані, що тарифи для споживачів і промисловців на енергоносії зменшаться удвічі.

Ще у травні, до голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса звернулося 18 інститутів громадянського суспільства Кривого Рогу з вимогою підтримати проект закону № 3359 про ЄДСМ і негайно та невідкладно розглянути його у комітеті. В іншому випадку, активісти вважатимуть Геруса зрадником національних інтересів та національної безпеки і особою, зацікавленою людиною в ліквідації України, її енергетики і науки з політичної карти світу. Із дня звернення пройшло більше місяця, а воно залишилося без розгляду. До речі, проект ЄДСМ розробила на замовлення РНБО НАН України. Чому документ настільки важливий і як він буде працювати, i-ua.tv розпитав голову координаційної ради 18 інститутів громадянського суспільства «Кривий Ріг — рідне місто», вченого, депутата Верховної Ради ІІ скликання, заслуженого працівника промисловості України, першого заступника голови Союзу споживачів України, почесного громадянина Кривого Рогу Дмитра Степанюка.

— Які переваги закону про ЄДСМ?

— Він дає облік. З його прийняттям, стане зрозуміло, скільки в Україні добувається, імпортується і споживається енергії. Коли ці цифри отримають прозорість і гласність, буде неможливо красти ресурси і накладати їх нестачу на тарифи. Прийняття закону про ЄДСМ — в інтересах громадян, споживачів комунальних послуг, територіальних громад, держави і самих промисловців. Високі тарифи зумовлюють подорожчання продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках, а це — проблеми конкурування.

Отже, головна мета моніторингу припинити крадіжку у сфері енергоресурсів і вести облік, ефективно використовувати бюджетні ресурси на всіх рівнях. Усе це зупинить грабування і значно послабить брудні схеми на енергетичному ринку України.

— Таким чином, нам потрібен закон про ЄДСМ?

— Ще на початку 90 -х, і до здобуття Україною незалежності, промисловці Кривого Рогу виступали за регульовану ринкову економіку. Ми не вважаємо правильним курс держави на повний лібералізм, тим паче сьогодні ще і на неолібералізм — праве «ліберетіанство» яке передбачає усунення держави від контрольних, наглядових і регуляторних функцій, в тому числі між капіталом і соціумом, сферою праці. Це в умовах сучасної України приведе до повного хаосу, втрати керованості, а не до постіндустріального соціально розвинутого суспільства. Ми підтримуємо теорію міжгалузевих позитивних балансів Володимира Бизова — професора, президента академії гірничих наук України. У розвинутих європейських країнах повного лібералізму не існує. Там є індикативна плановість і ринкові регулятори. Не можна керувати країною і не знати скільки і чого у тебе є в закромах Батьківщини. Не знати що є в державних резервах на всякий непередбачуваний випадок, наприклад, при епідемії, або природніх катаклізмах. Зараз ми саме це і спостерігаємо. Коли на державних паперах значиться велика кількість в запасах зерна, а по факту в зерносховищах і миші вже не бігають. Це катастрофа в управлінні. Ми вважаємо, що Україна повинна мати міжгалузеві баланси. Вони допоможуть дати відповідь на питання: «Скільки нам потрібно енергії?», «Скільки вугілля?», «Скільки металу?», «Скільки зерна?» і «Скільки продукту потрібно або можна відправити на експорт чи імпортувати?».

Запровадити в державну систему баланси, виявилося не так просто. Темою моніторингу цікавилися депутати різних каденцій. Та закон далі другого читання не йшов. Він знаходив спротив серед ліберальних сил та пригодованих людей, на ринку енергетичних ресурсів. І соціально безвідповідальний бізнес хоче працювати безконтрольно, в мутній воді ловити свою золоту рибку.

— Тому цю систему і не запровадили?

— Так, на спротиві дуже сильні інтереси. Основна загроза — це люди з тіньової економіки. У мене з’явився дуже ілюстративний приклад. Уявіть собі сосуд. До нього має поступити і вийти певна кількість води. Однак, дані лічильника на вході не співпадають із даними, що на виході. А чому? Йде крадіжка, яку закладають в тарифи для споживачів і промисловців. Так працює тіньова економіка. Завадити її роботі може єдина державна система моніторингу, державний контроль і облік бюджетних витрат в енергетичній сфері і сфері споживання.

Тому, Союз споживачів підтримує усі ініціативи з прийняття закону про ЄДСМ. За минулої влади він вийшов на друге читання, однак його не внесли на голосування. Сьогодні ми бачимо також міцне лобі протидії. Його дуже добре представляє голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. Однак ми — оптимісти. Ми продовжуємо діяти і вірити, що об’єктивні процеси, які протікають в науці не можна зупинити. Скільки б ворогів закону не сиділо в парламенті, він все одно буде прийнятий. І допомагають нам в цьому процесі вже і впливові ЗМІ країни, серед яких і громадські канали.

— Чи сприятиме закон про ЄДСМ розвитку місцевого самоврядування?

— Безперечно. Зараз ті, хто сидять у НАК «Нафтогаз» крадуть ресурси і перекладають їх на тарифи на тепло і газ. Вони з’їдають місцеві бюджети, бо на тарифах сидять і соціальні установи: школи, лікарні і садочки. Саме тому, закон ЄДСМ торкається і низів споживання. Що ж стосується успішності децентралізації, то вона повністю залежить від подолання крадійських схем у верхніх ешелонах державного управління, в державних монополіях, які на сьогодні сплелись в «скрутки» з тіньовою потужною економікою і навіть з зовнішнім колоніальним управлінням, що насувається на Україну через втрату не тільки державних і військових таємниць, а і іноземні наглядові ради. ЄДСМ це інструмент протидії крадіжкам і неоколоніалізму України, грабунків територіальних громад і їх самоврядування.

Ми впевненні що з прийняттям закону про ЄДСМ і його запровадженням в Україні тарифи знизяться на енергоресурси для споживачів, територіальних громад і промисловців вдвічі