Володимир Волков: Штрафи за рибне браконьєрство — це не вирішення проблеми

Все має бути організовано на базі співпраці та цивілізовано співіснування.

Із 6 жовтня уряд України збільшив штрафи за незаконний вилов риби. Для розуміння ми наведемо деякі цифри.

Карась сріблястий. Було — 17 грн. Стало — 1.581 грн

Окунь. Було — 17 грн. Стало — 3.162 грн

Червонопірка. Було — 68 грн. Стало — 1.564 грн

Лящ. Було — 170 грн. Стало — 1.649 грн

Линь. Було — 119 грн. Стало — 1.598 грн

Щука. Було — 340 грн. Стало — 3.468 грн

Судак. Було — 510 грн. Стало — 3.358 грн

Сом. Було — 425 грн. Стало — 5.117 грн

Раки. Було — 25,5 грн. Стало — 3.332 грн.

Чи допоможуть ці штрафи подолати браконьєрство? Аналогічні заходи, приміром, на дорогах, ніколи не сприяли зменшенню ДТП. і-ua.tv отримав консультацію у голови громадської організації УВО «Спас — 23» Володимира Волкова.

— Штрафи за понаднормовий вилов риби збільшено, але браконьєрства менше не стало. Чому?

— Сьогодні законодавство сформувало нову картину світу. Завдяки децентралізації та змінам до водного кодексу, з’явилися нові реалії. Наразі річки та озера мають знаходитися у компетенції та розпорядженні територіальних громад. Утім, замість підготовки нової стратегій розвитку рибної галузі та переходу, нарешті, до програми штучного вирощення ми робимо вигляд, що нічого не відбувається. Натомість рибна мафія не хоче втрачати джерело надприбутків і успішно продовжує зберігати статус кво. Хоча, доречніше було б віддати водні ресурси у розпорядження територіальних громад. Звісно це передбачає формування ресурсного фонду ОТГ, який на жаль ні хто і не збирається формувати і якому слід розподіляти ресурси.

Другий етап — потрібно негайно запропонувати рибалкам провести формат об’єднання, щоб знайти справедливий алгоритм розподілу рибного ресурсу території. Та як ми бачимо, нічого з цього не зроблено. Натомість, влада пішла найпростішим та найзлочиннішим шляхом. Шляхом підвищення штрафів, замість стратегії розвитку. Світом правлять подвійні стандарти. Збільшення штрафів має буцімто означати турботу за природою. Та насправді, це сприяє лише закріпленню старих-добрих кришувальних алгоритмів. Іншими словами, організатори браконьєрських схем чи то поліцейський, чи то прокурор, чи то прикордонник отримали ще більше можливостей, щоб матиме свій незаконний дохід. Свою персональну годівничку. Все робиться для того, щоб відсторонити людей та громади від реального управління ресурсами. Корупція не залишає своїх позицій.

При тому на цьому фоні йде показова реформа екологічного середовища, яка об’єднує всі види контролю, безпосередньо і рибного патрулю. Функції останнього перебирає на себе екологічна інспекція. Усі контрольні функції збираються об’єднати під єдиною екологічною парасолькою. Проект закону реформи розробив комітет Верховної Ради з питань екології та природоохоронних ресурсів. Звісно в цьому є певний сенс і виглядає така модель сучасно та непогано. Натомість, підвищення штрафів у 10, а то і в 20 разів — це безпорадність в нових умовах децентралізації та спроба урвати на останок все, що можна. Рано чи пізно, люди усвідомлять свої права на розпорядження ресурсами ОТГ. Водні ресурси перейдуть до територій, і саме останні їх мусять розподіляти на власний розсуд.

— Як вибити з рук мафії вплив на рибну галузь?

— На сьогоднішній день, єдиний рецепт — це самосвідомість громади. Підприємці, які займаються риболовлею, повинні об’єднатися і спільно використовувати ресурси своїх територій. Я маю на увазі, правову форму обслуговуючих кооперативів, які можуть згуртувати одну, чи дві територіальні громади. Ресурси цих територій повинні розподілятися за справедливим демократичним принципом без участі третіх сторін. Йдеться про старі контрольно- корупційні структури та організації Держагентства меліорації та рибного господарства України. Коли закінчиться об’єднавчий процес всіх контрольних функції, які переймає на себе екологічна інспекція, громада ОТГ має бути структурно готова, щоб узгодити правові стосунки між користувачами та контролюючими органами.

— Навіщо потрібні такі гігантські штрафи? Яка Ваша думка?

— Думаю це від безпорадності та відсутності власної програми розвитку галузі. Перш за все, влада розуміє, що їх не зможуть і не будуть сплачувати чимало людей. Крім того, подібна зарегульованість процесу відіб’є бажання займатися риболовлею. Це новий етап протистояння, замість співпраці. Думаю, це більше вплине на посилення корупційних схем, ніж зробить користь для природи і регуляції економічних норм. Я не вважаю, що це зроблено для того, щоб закріпити права браконьєрів — «власників життя», які носять погони та організовують існування нечесних моделей, але на жаль так і виходить! Хочемо як краще, а виходить як завжди!

— Яким маєм бути адекватним штраф на Вашу думку?

— Я не піду в тунель обговорення пропозиції зі штрафами. Така модель поверхова і не має нічого спільного з реальним розвитком процесу. Збільшення штрафів використовують як приманку, як імітацію бурних перетворень. Я би йшов шляхом розширення прав і впливу на регуляцію представниками місцевих громад, через можливість об’єднання рибалок для промислового вилову і формування ліцензійних умов для любителів. Що це означає? Йдеться про створення осередків, які об’єднуються за напрямками, хобі та принципом громадських організацій. Вони мають взяти в межах своїх територій права регуляції рибальства до своїх рук на базі національного законодавства та організацію ліцензійного вилову. Уявимо собі рибалку, який приміром хоче відпочити в Кирилівці, на Азовському морі, чи на Дніпрі. Він подає заявку в територіальну організацію чи спілку таких організацій на національному рівні та отримує ліцензію. В ній, за необхідності прописують особливі, місцеві умови. Такий підхід має робити наголос не на покаранні, а на ідеології захисту природи. За потреб, чи умов місцевості, краю, виникає можливість обмежити вплив на природу та вказати, за необхідністю, що у рибалки має бути одна вудка та один гачок.

А йти за шляхом застосування великого, чи маленького штрафу — це помилка. Все має бути організовано на базі співпраці та цивілізовано співіснування. Є власна територія громади, є водний фонд, на ньому працює громадська організація рибалок, яка дає кожному можливість мати однакові умови та вимоги. Це — правильний та справедливий шлях. Подолати браконьєрство розмір штрафу не допоможе. Буде це три тисячі, чи дві тисячі, чи 50 гривень. Не треба робити наголос на забороні. Її завжди забажають обійти, за звичай корупційним шляхом. І це шлях обходження заборон притаманний не тільки для нашої ментальності? Тому, штрафи — це не вирішення проблем. Так ми лише збільшимо корупційні ризики.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Володимир Волков: Штрафи за рибне браконьєрство — це не вирішення проблеми