Веніамін Тимошенко: Ресурсів на запровадження безумовного базового доходу нам вистачить

В Україні почастішали розмови про запровадження безумовного базового доходу. Виплати, які кожен наш громадянин може отримувати за правом свого народження. Та чи поліпшать вони добробут? Про це і-ua.tv запитав голову Об’єднання незалежних профспілок авіапрацівників Веніаміна Тимошенка.

— Навіщо потрібен базовий дохід? Як його застосувати так, щоб не зруйнувати економіку?

— Я часто чую тезу, що безумовний базовий дохід — це комунізм, соціалізм, втрати для економіки і в світі немає позитивних прикладів його застосування. Коротше кажучи, суцільні проблеми. Але подивіться уважно, українські чиновники вже давним давно його запровадили, правда лише для себе. Відкрийте їх електронні декларації — і переконайтеся самі. Їх декларації та спосіб життя допоможуть вам зрозуміти куди йдуть всі наші спільні ресурси, які є у нашої насправді багатої держави.

Крім того, держава щось заробляє завдяки своїм надрам та промисловості. Та чомусь збагачуються лише так звані олігархи, а насправді — представники кримінально-промислових груп та чиновники. Останні продають за безцінь в потрібні руки наше спільне, державне майно, яке до того було глибоко збитковим, а потім раптово стало надприбутковим. Тому, насправді, ресурсів на запровадження безумовного базового доходу нам вистачить. Вся справа у грамотній організації економіки. Вона має працювати на спільне благо, а не на казкове збагачення невеличкої купки людей.

Поки одні животіють, а деяким нашим громадянам не вистачає грошей навіть на одяг чи якісне харчування для власних дітей, інші сидять на золотих унітазах та ріжуть золоті батони. До речі часто бідні люди йдуть на скоєння злочинів, бо немає інших варіантів чесно заробити на гідний рівень життя, вони йдуть проти системи і скоюють злочини — крадуть, грабують, вбивають. Тому рівень злочинності корелюється від рівня економіки та добробуту населення. А все тому, що економіка і держава працюють не на народ, а на дрібну купку людей. А ті, хто створює цю економіку своїми руками, часто не мають нічого, окрім умовної корки хлібу і не більше. Люди не захищені і працюють лише на прокорм. Тим часом, хтось за їхній рахунок збирає всі ці скарби на офшорних рахунках, або кладе їх під матрац. Тому ресурс, в принципі є.

— Як цей ресурс розподілити між громадянами так, аби не забрати в них стимул на працю? Існує когорта людей, які працюють, щоб було на відвідування ґенделиків. Власне, те ж саме стосується і соціальних виплат. Деякі жінки навмисне народжують багато дітей, щоб не працювати і жити за гроші, призначені для малечі. Такі «матері» не виховують своїх нащадків і не дають їм гідної освіти.

— А давайте на це питання подивимося під іншим кутом зору. Для чого люди, які пропивають кошти в ґенделиках ходять на роботу? Вони хочуть заробити на оковиту та інші елементарні речі для животіння. Та наскільки вони ефективно працюють? Яка якість створеної ними продукції, яка користь від них для бізнесу, суспільства і держави? Чи не дешевше їм дати цю саму суму, достатню для ґенделика та інших простих потреб, щоб вони не займали робоче місце? Ці люди все рівно деградують і, якщо не отямляться, швидше помруть від зловживання алкоголю, наркотиків чи антисанітарії, але це життя, природній відбір так би мовити.

Нещодавно бачив презентацію деяких роботодавців. Вони провели розрахунок і на сьогоднішній день сума безумовного базового доходу може дорівнювати приблизно трьом тисячам гривень. Приблизно цих грошей для людей з соціальних низів буде умовно достатньо для того, аби вести свій побут. А от для тих, хто хоче жити якісно, вчитися, розвиватися, мандрувати, гідно утримувати сім’ю, мати автомобіль, гарно одягатися і так далі — цих коштів просто не вистачить. Людина все одно піде працювати, отримувати добру освіту щоб самовдосконалюватися та зростати. Бо вона — людина і відчуває власну гідність. Комусь ці гроші допоможуть сплатити комуналку, комусь краще харчуватись, комусь оплатити освіту дитини, або виплатити кредит. Таким чином ці кошти не утечуть в офшори та не заляжуть в матрацах, ці кошти повернуться до економіку, підживлять внутрішній ринок.

Якщо люди заможні та їм не потрібен безумовний базовий дохід, то вони можуть спрямувати його через пожертви на суспільно важливі речі. Наприклад, фінансувати громадські організації та ініціативи, благодійні фонди тощо. Цими коштами можна допомогти армії, притулкам для тварин, дитячим будинкам, чи спрямувати їх на освітні чи культурні проекти. Людина, яка жертвуватиме своїм базовим доходом, умовно кажучи, може отримати іконку благодійника на Фейсбуці і всі знатимуть, що світ дійсно не без добрих людей.

Безумовний базовий дохід — ресурс, який може вирішити й інші важливі питання. Зараз мінімальна пенсія становить 1.800 грн. Невже за ці гроші можна вижити? З цієї «пенсії» треба сплатити комуналку, купити якусь елементарну їжу, хоч якось вдягнутися, про культурні потреби навіть немає мови. І поки старенькі живуть упроголодь, на Пенсійний фонд виділяється 5 мільярдів гривень. Це — аморально! Чиновники тягнуть на своє утримання величезні бюджетні кошти, ще й майже кожен з них мутить якісь схематози, що додає нам всім збитків, бо чиновники не живуть тільки на зарплати, вони ще крадуть. Відповідно, людина, яка отримає додаткові три тисячі гривень зможе принаймні нормально харчуватися, вдягнутися.

— Якщо люди отримуватимуть ці 3.000 гривень, чи не знахабніють чиновники і чи не «заморозять» рівень зарплат, пенсій та інших виплат?

— Є думка, що за умови застосування безумовного базового доходу, роботодавці знизять на цю суму зарплати. Переконаний, що так не відбудеться. Люди, яким треба гроші виключно на горілку, дійсно звільняться та перестануть ходити на роботу та фактично звільнять свої робочі місця для інших осіб. Таким чином, на ринку праці з’явиться дефіцит робочих рук, підвищиться конкуренція — і роботодавці будуть змушені шукати працівників за гідні європейські зарплати. А якщо вони платитимуть спеціалістам більші гроші — зросте мотивація, якість та конкурентноспроможнітсь нашої продукції, з високих зарплат буде більше податків, тому я у цьому вбачаю користь.

Через безумовний базовий дохід можна припинити існування так званих «соціальних гарантій», які за розмірами скоріше виглядають як знущання над людьми, а на їх адміністрування армією чиновників витрачаються величезні кошти. Тобто можна відмовитись від субсидій, якихось копійчаних «допомог», мінімальних пенсій і так далі та звільнити ту саму армію чиновників, Результат — зменшення державних витрат, корупції і чиновницького свавілля. Тому це питання дискусійне, треба починати дискусію.

А ще, давайте не будемо забувати про технології! З кожним роком вони йдуть вперед і вперед. У майбутньому, автоматизація та роботизація вивільнить величезну купу людей. Це можуть бути водії тролейбусів, касири в супермаркетах, продавці, усі вони скоро втратять професію. Куди дівати мільйони цих вже «непотрібних» працівників? Їм потрібна буде підтримка, щоб ці люди могли вижити та знайти ресурси для перепрофілювання. І чим раніше ми про це подумаємо, тим ефективнішими будуть результати в майбутньому.

Тому, про безумовний базовий дохід, як про соціалізм та комунізм, здебільшого говорять саме ті, хто вже за рахунок привласнення спільних ресурсів влаштував життя собі та своїм правнукам.