Олександр Куліковський: «Чиновники заробляють на горі українців, чиї будинки постраждали від обстрілів»

Поки всі працюють на перемогу, залишився ще один фронт, де ворог не спить — корупційний. Наші хлопці гинуть на фронті, а чиновники продовжують красти. Журналісти i-ua.tv спитали у громадського діяча, волонтера, добровольця, засновника «Фонду відновлення України» Олександра Куліковського, чому на тлі війни трапляються випадки розкрадання гуманітарки та як з цим боротися.

Олександр Куліковський: «Чиновники заробляють на горі українців, чиї будинки постраждали від обстрілів»

— Чому в Україні на тлі війни трапляються випадки розкрадання гуманітарки та бронежилетів та хто має нести за це відповідальність?

—  Такі випадки трапляються через корупцію, яка не знищена в нашій державі та через недобросовісних чиновників, громадських діячів та волонтерів, які отримуючи гуманітарні грузи чи бронежилети, замість того, щоб їх передати за призначенням у конкретні військові частини, вони через посередників відправляють їх в Епіцентр чи інші якісь приватні структури, фірми та продають їх. Це дуже погана ситуація під час війни. Особливо, коли справжні волонтери співпрацюють з міжнародними партнерами, щоб отримати хоч якусь допомогу та передати її армії.

В Епіцентрі заявили, що вони не винні в тому, що продавали бронежилети, адже їх поставила компанія «Венето». Але керівництво гіпермаркету повинно нести за це відповідальність.

Були випадки, коли гуманітарку та бронежилети передавали на прифронтові області іншим волонтерам, які мали їх далі розподіляти. Вже на місцях ці волонтери не передавали гуманітарку та амуніцію за призначенням. За цим мають слідкувати контролюючі та правоохоронні органи. Зокрема, керівництво міст, куди надходить ця гуманітарна допомога. Адже, за правилами, вся допомога повинна обліковуватися в місцевій адміністрації. Адже місцева влада більше знає, куди потрібно дати ту чи іншу допомогу.

Якщо це стосується військової допомоги чи бронежилетів, це мають контролювати військові цивільні адміністрації та військові частини.

— Чому гуманітарна допомога від західних партнерів не доходить до адресатів?

Зараз найзапекліші бої точаться в Луганській, Донецькій областях та на Півдні. Для того, що ці грузи потім потрапили до зон бойових дій, вони спершу приходять до Львову. Там є певні хаби кожного волонтерського центру. Вже звідти воно прямує на Київ, а далі йде в прифронтові зони. Тож виникає багато посередників, які мають доступ до цієї гуманітарної допомоги перед тим, як вона доїде до Краматорська чи Миколаєва.

Якщо є недобросовісний керівник хабу або ж волонтерського центру, то допомога може йти не за призначенням. Таких випадків дуже багато. Також є дуже багато покидьків, які прикидаються, що займаються волонтерською діяльністю та розкрадають гуманітарку. Такі випадки були у Львові, на Волині та в Ужгороді. На це мають реагувати правоохоронні органи, але зараз практично всі правоохоронні органи займаються справами, які стосуються військових злочинів, тому на все це не вистачає співробітників та сил. Багато правоохоронців воює на сході країни. Тому здійснювати контроль, має сама громадськість, а всі факти розкрадання гуманітарки потрібно надавати правоохоронним органам.
—  Які наймасштабніші схеми та оборудки розкрадання допомоги серед волонтерів та чиновників вам відомі?

—  Є злочини серед військових, воєнкомів та серед керівництва ОВА. Проте на час війни про це не можна говорити. Крім того, є таємниця слідства. Те, що стосується чиновників, то у Львові дуже багато випадків, коли грузи приходили до міста з-за кордону, а потім їх відправляли на підставні ФОПи, які займаються волонтерською діяльністю. Але грузи не доходили за місцем призначення.

—  В корупції був замішаний «Червоний хрест», як мають на це реагувати західні партнери?

—  Червоний хрест — це гуманітарний рух, в який входять 695 країн, які між собою не мають підпорядкування та не відповідають за дії один одного. Це говорить про те, що український «Червоний хрест» не підконтрольний світовому «Червоному хресту». Він перед ним не звітує. Але згідно статуту, 20% допомоги, яку вони отримали від партнерів, вони можуть витрачати на свої потреби. В свою чергу, ЗМІ роздули з цього корупційну складову. Тому тут теж треба бути об’єктивним. Адже 20% вони брали не в кишеню, а на функціонування Червоного хреста в Україні.

—  Чи є корупційні випадки на митниці?

—  Так, бо митницю не очистили від корупційних кадрів, не від чинників корупції. Коли волонтери провозили авто для ЗСУ, митники створювали такі умови, що потрібно було сплатити 100- 200 доларів, а деколи й більше, для того, щоб їх швидше пропускали. Більш того, митники та прикордонники заробляють на виїзді чоловіків за кордон. Навіть правоохоронні органи знають, що такса за перетин кордону становить 10 тисяч доларів. Я не бачив жодного митника чи прикордонника, який би на західних пунктах пропуску поніс би за це відповідальність. Не було затримано жодного. Це недоопрацювання антикорупційних органів.

—  Чи тікали з країни чиновники?

—  Чиновники огульно повиїжджали. Наприклад, в столичній Голосіївській адміністрації за кордон виїхало багато чоловіків, які там працюють. В Києві немає 50% чиновників на місці. Не знаю, яким чином вони отримують зарплату, якщо не виходять на роботу.

—  Є такі випадки, коли чиновники, особливо з західних областей, роблять собі довідки, щоб виїжджати за кордон у відрядження. Таким чином, вони спокійно виїжджають з країни.

—  Чому діти чиновників не захищають країну?

— Тому що корупція в військкоматах. Воєнкоми беруть близько 5 тисяч доларів для того, щоб діти заможних людей не потрапили під мобілізацію або щоб їх дітей не відправляли до зони бойових дій.

—  Як західні партнери реагують на корупцію в Україні на тлі війни?

—  В США є організації, які контролюють надання допомоги. Перед тим, як її надати, треба підписати антикорупційну декларацію. Тобто, людина, яка відповідає за гуманітарку, має нести відповідальність згідно українського та американського законодавства, якщо допомога зникне. А є міжнародні організації, які допомоги надають просто так. Тому недобросовісні волонтери розпоряджаються нею на свій розсуд. Західним партнерам це дуже не подобається. Тому наші правоохоронні органи звернулися до урядів різних країн, щоб вони також здійснювали контроль за гуманітарною допомогою. Це хороший механізм для запобігання корупції.

—  Чи можна побороти корупцію на тлі війни. Що для цього треба робити?

—  Треба зрозуміти, що в країні йде війна. Гинуть люди. Вимагати від чиновників бути доброчесними. Наприклад, в Чернігів міжнародні партнери направили кошти, щоб засклити всі вікна в місті та області в школах, лікарнях та садочках, які постраждали від обстрілів. Але місцеві чиновники не захотіли цього робити. Тому що на цьому не заробиш. Адже скільки волонтери закупили вікон, стільки їх і поставлять. Деякі чиновники прямою мовою кажуть, що не будуть мати з цього зиску. Якщо це робиться під час війни, то уявіть собі, що буде відбуватися після, коли сюди почне надходити безліч фінансових ресурсів. Як чиновники на місцях будуть грабувати країну та міжнародних донорів.

Також чиновники зараз заробляють на горі людей, чиї будинки постраждали від обстрілів. Хочуть, щоб вони їм заплатили за належне оформлення документів. Тобто заробляють на правильному описі пошдженного майна. Створюється комісія, яка має оцінити збитки. Наприклад, у когось просто зірвало дах з будинку, а в когось повністю розвалили будинок. Для того, щоб держава виплатила компенсацію відповідно до нанесених збитків, має бути правильно складений опис пошкодження. Чиновник запише, що пошкоджено лише одна кімната, хоча, насправді, пошкоджено дві. На цьому чиновники можуть заробляти, отримуючи хабарі за належний опис пошкодженого майна. Такі випадки вже є в різних регіонах. Люди мають не давати хабара, а повідомляти про такі випадки правоохоронців.

Рекомендовані публікації