Віктор Медвідь: «В Києві функціонує паркувальна мафія»

— Чи на часі вводити платне паркування в столиці під час воєнного стану ?

— Логіка платного паркування у всьому світі полягає не в фіскальних бюджетних функціях, а у врегулюванні логістичних потоків. Тому чим складніше ситуація з дорогами та заторами, та чим ближче до центру, тим більше повинна бути вартість паркування. Проте для цього повинна бути створена відповідна кількість паркомісць та наявність перехоплюючих паркінгів. Вони у сукупності дають позитивний ефект щодо розвантаження міста.
Зараз в Києві не створені відповідні умови для того, щоб використовувати платну парковку. Тож в столиці платна парковка не була на часі і до війни. Тож і зараз повернення платної парковки не може бути актуальним. Тому логістичні проблеми в Києві потрібно регулювати навіть під час воєнного стану. Головне питання у адекватності та відповідності тарифів, які встановлює міська рада. Крім того, функція тарифів — це регулювання логістичних потоків, а не в бюджетному фінансуванні. Але на жаль, цього не розуміють в КМДА.

— Скільки має коштувати парковка?

— Питання не в тому, щоб зібрати максимальну кількість коштів з містян, а в створенні паркомісць, адже людям немає де паркуватися. Мова йде про багаторівневі парковки, які можуть «перехоплювати» сотні та тисячі автомобілів. Мають встановлені низькі тарифи, щоб люди хотіли залишити авто на паркувальному майданчику.
Тому не потрібно збирати кошти за паркувальні місця, доки не будуть побудовані перехоплювальні паркувальні майданчики.
Слід зазначити, що КМДА замість виконання цих функцій, займається перепрофілюванням ділок. Ці ділянки спрямовуються на житлове будівництво або на торговельні об’єкти. Тим самим вони ще більше ускладнюють ситуацію з нестачею парковок. Адже нові об’єкти з’являються в тих місцях, де повинні бути перехоплювальні паркінги. Наприклад, це стосується великих ТРЦ, таких як Оушен плаза біля станції метро Либідська, Дрім Тауна на Оболоні, чи Рівер Моллу на Позняках.
А ці об’єкти навпаки збільшують навантаження. Яскравий приклад — транспортна розв’язка, яка до будівництва Оушен плаза справлялася з навантаженнями. А зараз там постійно затори. Тому про паркування можна говорити лише тоді, коли будуть створені належні інфраструктурні умови, щоб водії могли скористатися альтернативними видами паркування.

— Якщо в столиці створять належні інфраструктурні умови, як відслідкувати, що кошти за паркування надійдуть до бюджету?

— Вони не повинні надходити до бюджету. Кошти повинні йти на забезпечення розвитку відповідної інфраструктури, адже кількість авто щороку збільшується. Паркінг треба будувати не тільки за бюджетні кошти, а й залучати відповідні інвестиції. Саме інвестор буде отримувати плату за паркінг. Тому КМДА та Київрада мають затвердити ділянки для будівництва перехоплюючих паркінгів та надати відповідні технічні вимоги. Далі провести конкурси. Після чого може прийти приватний інвестор, побудувати відповідну інфраструктуру та отримувати відповідну оплату за паркінг. Дуже важливо, щоб це були не монопольні організації. Головне, щоб приватні та комунальні організації могли конкурувати між собою та інвестори були зацікавлені заробити грощі. А КМДА пропонує сплачувати податок киянам за неорганізовану парковку на проїзній частині, без законних на те підстав. Тому тут виникає питання про корупційний напрямок. Адже парковка — це дуже високі корупційні ризики — водії майже завжди оплачують готівкою. Ці кошти потім збираються та систематизуються. Тому в місті функціонує паркувальна мафія. Лише мізерна частина цих коштів доходить до міського бюджету, де розчиняється між іншими статтями витрат. Але ці кошти не спрямовані на вирішення питань з інфраструктури.

— Чому мешканці спальних районів мають сплачувати за парковку авто біля будинків, якщо там немає паркінгу?

— По-перше, відповідно до законодавства, якщо говорити про прибудинкову територію та автомобілі, що там розміщуються, то їх власники, які є мешканцями навколишніх будинків, не повинні сплачувати кошти. Адже вже в оплаті користування квартирою є тариф щодо утримання прибудинкової території. Відповідно не повинні стягуватися додаткові кошти. Тому рішення, яке було прийнято КМДА, не буде реалізовано. Адже воно протирічить діючому законодавству. Адже не можна стягувати оплату за парковку з власників або користувачів житла.

— Під час повітряної тривоги громадський транспорт зупиняється, а маршрутки все одно працюють та возять пасажирів. Чому так відбувається та чи потрібно, щоб весь громадський транспорт зупинявся на час повітряної тривоги?

— У нас дуже часто приймаються рішення не шляхом аналізу та реальної доцільності, а шляхом копіювання досвіду інших країн. Але він не завжди є актуальним. Наприклад, в Києві під час повітряної тривоги транспорт зупиняється і люди стоять біля автобусу чи на зупинках у великій кількості. А тим самим створюється ще більша небезпека щодо концентрації людей на вулиці біля відповідних автобусів. Це абсурд та небезпечно для життя. Тому автобуси мали б продовжувати функціонувати навіть під час повітряної тривоги. Або ж транспорт має довести людей до укриття. Тож логічно б було, щоб автобус доїхав до метро.
Щодо будівництва укриттів на зупинках — це нереальний план. У нас війна в активній фазі вже йде багато місяців і жодної захисної споруди на зупинках громадського транспорту ще не було побудовано. При тому, що у нас у багатьох школах та лікарнях немає укриття через відсутність грошових коштів. Через те, що нереалізовані ці завдання, не вважаю, що варто витрачати бюджетні кошти на будівництво укриттів на зупинках. Тож кошти з бюджету мають направити на побудову саме стаціонарних укриттів в об’єктах критичної інфраструктури.