росія «відіграла Африку», а Україні слід «відіграти росію»

У багатьох моїх знайомих ці збори викликали сміх. Так, комічного там вистачало. Чого тільки вартий Гундяєв, якого явно притягли в останню хвилину, буквально перед виходом до мікрофона надавши папірці з «його промовою». Таке враження, що він був переляканий. Тут не тільки по-батькові начальника не згадаєш — своє ім'я забудеш.

Незважаючи на цей епізод та інші накладки, що з боку здавались кумедними, це був продуманий і підготовлений тактичний крок. Навіть, так би мовити, запобіжний удар. Збір у Москві лідерів африканських країн — це маневр, покликаний не допустити винесення на порядок денний сесії Генеральної Асамблеї ООН питання позбавлення РФ статусу постійного члена Ради Безпеки ООН.

Так, така можливість («виключення з Клубу Чесних») теоретично існує. Ії навіть одного разу застосовували практично. Ну як застосовували. Спочатку Генеральна Асамблея ООН позбавила статусу постійного члена Ради Безпеки ООН Республіку Китай (нинішній Тайвань), щоб негайно передати цей статус комуністичній диктатурі, що захопила владу в Китаї (КНР).

У нашому випадку таке було б цілком можливо. Не тому, що всі раптом «прозріли», і «побачили справжнє обличчя російської імперії». Настільки наївними теж не треба бути. Просто зараз тут проглядається і особистий інтерес власне ООН. Який? Той самий, що й раніше: довести необхідність існування цієї давно нікому не потрібної організації, що сьогодні, пробачте панове, тільки паразитує.

Чому саме зараз? Та тому, що за якісь три минулі роки ООН більш ніж наочно довела свою непотрібність. Просто тому, що вона нездатна виконати завдання, заради вирішення яких і була створена. Продовольча безпека? Голод в Африці 2020 року став одним із найстрашніших в історії людства. Захист від пандемій? COVID-19 показав, що ВООЗ, при всьому своєму роздутому апараті, виявилася нездатною навіть хоч якось боротися з епідемією. А вже про міжнародну кооперацію щодо протидії пандемії та створення вакцин забули відразу. Запобігання збройним конфліктам? Тут уже для найнаївніших сталося 24 лютого 2022 року. Щоб ніхто не сумнівався в непотрібності ООН, повномасштабне вторгнення в Україну влаштував постійний член Ради безпеки ООН. Інші члени (постійні та непостійні) виявилися здатними лише висловлювати занепокоєння.

Тому зараз для ООН з'явився шанс знайти «крайнього». Причому цілком чесно. Хто вже 9 років воює проти України? РФ. Хто не просто вийшов із «зернової угоди», але також систематично знищує українські морські порти, щоб не допустити вивезення продовольства? РФ. Причому цього року дефіцит зерна може спричинити таку кризу харчування у Африці, що криза 2020 року буде здаватися дитячими іграшками.

Цього можна досягти. Але для цього потрібна певна активність МЗС України та союзників України. Повторюю, ООН зараз вигідно знайти «крайнього», причому реального. Та й те, як РФ перехопила в Раді Безпеки місце СРСР, це не що інше, як рейдерське захоплення. Навіть якщо це рішення не пройде, саме внесення пункту про позбавлення РФ статусу постійного члена Ради Безпеки до порядку денного сесії Генеральної Асамблеї ООН — вже сам по собі пропагандисткою успіх України та іміджевий удар по РФ. А виявивши кмітливість і залучаючи на свій бік країни Африки, що стоять перед перспективами нових сотень тисяч голодних смертей їхніх громадян, можна й досягти успіху. Повторюся, за виконання важливої ​​умови: МЗС України доведеться докласти для цього серйозних зусиль.

Поки що не просто серйозні, а дуже серйозні зусилля робить РФ. І не лише на африканському напрямі. Можу про це розповісти на прикладі Ізраїлю. Після того як у лютому в Парижі Біньямін Нетаньяху оголосив про однозначну підтримку Ізраїлем України та після початку постачання боєприпасів до України, у кремлі зрозуміли, що проти них відкрили новий фронт. Ось і активізувалась агентура РФ в Ізраїлі. Крім створення фейкових сайтів, вони останнім часом пропонують ізраїльським ЗМІ за будь-які гроші свої пропагандистські матеріали. Єдина умова: не помічати це як платну чи рекламну публікацію. І що сумно, це працює. З'являються публікації про те, як США втягує Ізраїль у конфлікт України та РФ. Що через підтримку України Ізраїль потрапив до економічної кризи. Що Ізраїлю зараз знизять кредитний рейтинг. А коли російський чиновник оголошує, що події останнього часу показують, що Ізраїль перетворився на диктатуру, громадяни це зустрічають не просто словами схвалення біля телеекрану, а виходять на акції протесту. І мені стає сумно, коли на цих акціях протесту опиняються люди, відомі мені підтримкою України. На жаль, їх можна зрозуміти. Адже сам Зеленський казав, що Ізраїль не допомагає, та немає різниці між минулим та нинішнім урядом Ізраїлю. А так вони впевнені, що борються із диктатурою, щиро не розуміючи, що підривають ізраїльську підтримку України на радість кремлівським посіпакам.

Тож треба не сміятися, а намагатися перехопити у РФ зовнішньополітичну ініціативу у Африці, Ізраїлі та ООН. І ніхто замість МЗС України цього робити не буде.