До капітуляції рф залишилося менше року — Юрій Буздуган

журналісти i-ua.tv запитали у геополітика Юрія Буздугана.

— Президент каже, що для Заходу перемога України — це її збереження. А що для нас є перемогою і чому Західні країні бояться розпаду рф?

— Для початку, слід усвідомити, що у різних країн Заходу — різні цілі в цьому питанні, а значить і різна позиція. Війна йде не тільки між Україною та рф. Це світова війна. І головними гравцями тут є не росія та Україна, а США, Німеччина, Британія, Китай та певною мірою Франція, кожна з яких має свої цілі. Тому немає, як такого колективного Заходу в цьому питанні. Є ці чотири суб'єкти з різним ставленням до України. Тому що сума вигід, отримана у якості перемоги у цій війні обмежена, а бажаючих дуже багато. Польща, Корея, Японія, Туреччина, КНДР, багато хто хоче собі відсотки від перемоги над рф. Однак лише кілька країн гарантовано щось отримають після війни. Що називається, на всіх не вистачить.

Так що у наших союзників спрацьовує такий фактор, як національний державний інтерес. І цей егоїстичний інтерес їм нашіптує, що Україні за результатами війни бажано надати мінімум з можливого, тобто лише кордони 1991 року. Тепер, коли війна вступила у завершальний етап і всі почали штовхатися ліктями та йти по ногах союзників, завдання України — взяти своє. Однак нам замість цього лише хочуть надати кордони 1991 року. І щоб Україна погодилася на цей мінімум-мініморум союзники почали вголос обговорювати, що і це не гарантовано.

— А що має отримати Україна після війни. Які наші цілі?

На жаль, я не зустрічав формулювання цілей України в цій війні від жодного державного чи опозиційного діяча. Я цілі України в цій війні бачу так. Перша мета України в цій війні — перехід геополітичного лідерства у Східній Європі від рф до України. Замість «заповідника пожиттєвих президентів» Східна Європа має стати «простором вільних народів», в якому Україна — найвільніша країна Східної Європи стане провідником до свободи та демократії. По-друге, Україна має стати країною Золотого мільярду. Бо зараз ми є банановою республікою. Золотий мільярд — це високотехнологічне виробництво та високий рівень життя, а бананові республіки — це відсталість і бідність. І третя ціль — завершити демократичну революцію 1991 року, яку нам зупинили олігархи.

— Однак чи можливо це без розпаду рф?

Ще раз наголошую що немає Заходу як такого. Тобто, немає єдиної позиції у питанні розпаду рф. Тому що різні суб’єкти хочуть різного. Наприклад, для Німеччини рф — стратегічний партнер. Для німців росія — це не просто дешевий газ. Адже рф принесла Берліну дві речі. По-перше, владу над Євросоюзом. Саме дешевий російський газ дозволив Німеччині виграти протистояння з Англією та Францією за лідерство в ЄС. По-друге, дешеві російські гроші дали можливість Німеччині втрутитися у велику гру за світову гегемонію із США та запропонувати власну світову проєктність. І Німеччина дуже близько наблизилася до перемоги в цьому протистоянні. В 2011 році Євросоюз під німецьким контролем, мав 31% світового ВВП. А США мали лише 19% світового ВВП. Тобто, для Німеччини питання виживання росії дуже важливе.

Однак, з іншого боку є Британія та США, які бачать російсько-німецький тандем, як основну загрозу їх версії майбутнього. Тому вони сприймають розпад рф, як технічну проблему, яка цілком вирішується. А Франція займає проміжне становище. Там є прихильник рф Лепен, яка взяла максимальну кількість голосів на вчорашніх виборах. З іншого боку, є Макрон, який займає жорстку лінію на протистояння з деспотією путіна. Тобто, позиція Франції залежить від того, хто переможе. Однак, станом на зараз політку визначає президент Французької Республіки, який займає жорстку антиросійську позицію. Тобто, у різних країн Заходу абсолютно різне ставлення до рф.

Як бачимо, з чотирьох головних субєктів Заходу троє орієнтовані проти росії. Так що розпад росії не буде для них проблемою чи трагедією. І лише один з великих гравців — Німеччина зацікавлена в існуванні рф і буде робити все для того, щоб зберегти росію. Правда є ще купа невеликих країн ЄС, які звикли отримувати з бюджету ЄС дотації, які беруться з німецько-російського бізнесу, але це точно не вони будуть вирішувати долю росії. Тож на щастя України більшість реальних суб’єктів великої геополітичної гри зацікавлені в тому, щоб росії не було.

— Коли тоді чекати розпаду рф?

Ми можемо проводити аналогії. Наприклад, Перша світова війна закінчується розпадом декількох імперій. Це розпад російської імперії, а потім її відновленні у формі радянського союзу. Тим не менш, російська імперія втратила частину територій. Спочатку Фінляндію і Польщу, а після 1991 року, росія втратила ще 15 найпотужніших держав, які утворилися на території колишньої російської імперії. З іншого боку, австро-угороська імперія розвалилася фактично одразу. А ось Османська імперія втратила багато територій — Єгипет, Сирію, Палестину, Ірак та інші землі. Однак, ці втрати пішли Туреччині на користь. Кемаль Ататюрк створив світську турецьку державу, яка сьогодні є наймогутнішою країною мусульманського світу і членом НАТО.

Тому нас чекає наступний сценарій. Перед розпадом росії, спочатку буде її поразка у світовій війні. Нагадаю, що наприкінці минулої світової війни рф підписала спочатку капітуляцію (договір ОСВ-2 у 1988 році, на Мальті), а через три роки розпався радянський союз. З іншого боку, австо-угорщина розвалилася одразу, як тільки підписала капітуляцію. Так що можливі варіанти, але в будь-якому випадку все закінчиться від декількох місяців до трьох років після капітуляції.

— Що буде з рф, якщо до влади в США прийде Д. Трамп?

Очевидно, що рф або до кінця цього року або на початку наступного року підпише капітуляцію. Навіть, якщо до влади прийде Трамп. Все буде зроблено до того, як він зможе взяти владу у свої руки. Бо у США DeepState — глибинна держава — важливіша за президентів. Адже DeepState усвідомлює національні інтереси США та дуже послідовно їх відстоює. Тим паче, що вся ця війна — лише підготовка США до наступної світової війни, яка буде протистоянням за Хардленд, за північний Китай, Казахстан, невеличкий шматок рф від казахського до українського кордону та, власне, Україну. Війна буде відбуватися за контроль над цими територіями, не варто плутати з окупацією. Адже тільки примітивні цивілізації, як рф, думають, що контроль — це окупація. Серйозні країни знають інші способи контролю.

Повертаючись до капітуляції в рф. Зібрання в Швейцарії, то була ялтинська конференція лютого 1945 року, через три місяці після якої відбулася капітуляція Німеччини. Так що тепер же нас очікує наступний крок — капітуляція рф. Вона буде дуже швидко. Питання місяців. Кінець цього, або перша третина наступного року. Все закрутиться після виборів в США. Але до того ситуація буде ще більше напружуватися. Бо до останньої секунди путін має бути страшним як Гітлер, який вірив що антигітлерівська коаліція перегризеться і Захід йому поможе перемогти Сталіна. Напруга спаде після президентських виборів, причому, хто б не переміг — Трам чи Байден. Далі американці почнуть накачувати Україну ресурсами перемоги та самі вступлять у війну.

Далі відбудеться Потсдамська конференція, на якій встановлять правила співіснування країн на наступні 30−50 років. На цій конференції підіб’ють підсумки війни та встановлять правила людського співіснування, Новий Світовий Порядок. Розвал рф станеться до цієї події.

Важко сказати, як далі підуть процеси в рф. Адже важко спрогнозувати, на що здатні російські еліти. Деспотія нищить їх активність. Але у будь-якому випадку спочатку відбудеться розвал колоніальної імперії. Національні держави встановлюватимуть свій суверенітет. Умовно кажучи — татари над Татарстаном. Це все забере певний час. Однак те, що це станеться не виключає сумнівів. Але усе це відбуватиметься після того, як буде встановлено Новий Світовий Порядок.