23 січ, 2018 0 Коментарів

Ігор Токовенко: 40-годинний робочий тиждень більше неактуальний

Ігор Токовенко: 40-годинний робочий тиждень більше неактуальний

Працівники цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» знаходяться у процесі підготовки до страйку. Вони вимагають у керівництва підприємства скорочення робочого тижня до 30 годин і збільшення заробітної плати. Сьогодні, 23 січня наймані працівники отримали відповідь від роботодавця. Адміністрація підприємства не збирається задовольняти їх вимоги з формальних підстав. Саме тому, наймані працівники планують прийняти рішення про початок колективного трудового спору для реалізації права на страйк. Чому люди мають отримувати більшу заробітну плату і працювати меншу кількість годин на тиждень, i-ua.tv пояснив керівник Дніпропетровської обласної організації всеукраїнської профспілки «Свобода Праці» Ігор Токовенко.

– Чому працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не задовольняє восьмигодинний робочий день?

– У даному випадку не зовсім коректно вести мову про восьмигодинний робочий день. Справа в тому, що у більшості цехів люди працюють за чотирьохзмінним графіком по 12 годин. Тобто, 12 годин у день, 12 вночі, а потім 48 відсипаються та відпочивають. Саме тому, правильніше говорити про 40-годинний робочий тиждень. Але, враховуючи потужний розвиток технологій він став застарілим явищем на сьогоднішній день.

Наскільки мені відомо,48-годинний робочий тиждень на наших теренах ввели 100 років тому, а 40-годинний, близько 50-років. За цей час технічний розвиток стрімко пішов у гору. Зараз працівники Криворізького гірничо-металургійного комбінату мають таке обладнання і устаткування, про яке їх колеги 60-х – 70-х років могли хіба що мріяти. Тому, необхідності працювати за застарілими нормами п'ятдесятирічної давнини немає.

Однак варто звернути увагу на те, що 50 років тому безробіття перебувало на нульовому рівні. Звичайно, нам можуть не подобатися методи тогочасного керівництва, але факт залишається фактом. Зараз в Україні існує армія безробітних. За даними Міжнародної організації праці вона нараховує два мільйони осіб. У результаті, маємо ситуацію, коли кожен працівник знає, що у будь-який момент йому загрожує звільнення, а на його місце прийде інша людина. І така конкуренція є достатньо великою: в середньому на одне робоче місце припадає від двох до двадцяти осіб. Безробіття виступає для роботодавця запобіжником проти свідомих працівників, для того щоб вони не боролися за підвищення зарплати, або інші свої права.

– На Вашу думку що впливає на створення такої великої армії безробітних?

– Можливо, звучить парадоксально, але на зростання кількості безробітних впливає розвиток технологій. Він посилює експлуатацію трудящих. Бо рівень технологій за останні 100 – 50 років пішов у гору, відповідно зросла і продуктивність праці. Тому у роботодавців є два шляхи: залишити таку ж саму чисельність людей на підприємстві, але зменшити їм робочий час, або частину скоротити. Однак вони, зазвичай, обирають другий варіант, бо праця одного робітника приносить більший прибуток власнику засобів виробництва. Інакше кажучи, чим менше на підприємстві людей, тим більше можна зекономити на їх заробітній платі.

За той час, коли був ведений сорокагодинний робочий тиждень, продуктивність праці зросла у середньому на порядок. Відповідно, варто було б скоротити час, який люди проводять на роботі. Але оскільки нічого подібного не відбулося, кожен найманий працівник приносить підприємству надприбутки. Таким чином, створюється армія безробітних, яка тисне на робоче місце, сприяє зменшенню, або заморожуванню зарплати і заважає боротися за трудові права.

Тобто, якщо не скорочувати норму робочого часу, то розвиток техніки грає проти працівника. Для того, щоб він був вигідний трударям, вони мають менше працювати. При цьому, необхідно зберегти, або збільшити зарплати. У нас люди і так отримують значно менше, ніж заслуговують.

– Яким має бути оптимальний робочий тиждень в Україні?

– На ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимагають тридцяти годинний. На мою думку, це буде більш-менш оптимально. Такий підхід стосується працівників заводів, які працюють позмінно. Якщо говорити про людей, які виходять на роботу у денну зміну, у нас є два варіанти. Перший – залишити п'ятиденний тиждень, скоротивши кількість робочих годин до шести. Другий варіант – зробити чотирьохденку: перші три дні по вісім годин, а останні – шість.

Варто звернутися також до історії. Наприклад, за часів середньовіччя, на Русі та в Європі ремісники працювали по 6 годин 4 дні на тиждень. За умов тодішньої продуктивності праці їх виробів вистачало і для них самих, і для суспільства. І найголовніше – не було кризи перевиробництва характерної для капіталістичної системи. Зараз люди працюють набагато більше і, по суті, задля створення цієї проблеми.

– Представників яких професій має стосуватися 30-годинний робочий тиждень?

– Взагалі це має поширюватися на всіх, такою є моя особиста думка. Але звісно, що треба почати з промисловості. Бо виробничий сектор задає тренд в економіці і суспільному житті. У ньому створюється основна частина продукту, з якою працюють представники інших професій. Це і визначає рівень зарплат. Іншими словами, вчитель і лікар не можуть отримати достойні гроші, поки їх не платитимуть металургу, хіміку та шахтарю. Те ж саме стосується і робочого дня. Цей тренд потрібно змінювати спочатку на великих промислових підприємствах, а потім він почне поширюватися і в інші галузі.

– Що з робочим тижнем у країнах ЄС?

– Все залежить від конкретної держави. Наприклад, у країнах Скандинавії на рівні колективних угод на конкретних підприємствах встановлена практика 30-36 – годинного робочого тижня. Це абсолютно чудово працює, бо у людини стає більше вільного часу.

Навіть, якщо наш робітник має 48 годин на відпочинок після нічної зміни, їх банально не вистачає для елементарного оновлення організму. Людина відсипається, але не встигає пожити для себе, своїх рідних і друзів. А потім знову іде на денну зміну і, фактично, продає своє дозвілля. Ми чомусь дуже рідко замислюємося над тим, що робота викрадає наш життєвий час, бо його частина іде на відновлення організму після важких трудових буднів. Тому не варто дивуватися низькій тривалості життя в Україні. Просто так побудована система нашого робочого часу. На мою думку, години,за рахунок яких відновлюється організм людини для наступного робочого дня, також мають бути оплачені. Бо робітник відпочиває, щоб потім віддати цей час роботодавцю.




Веніамін Тимошенко: страйк на Вільногірському гірничо-металургійного комбінаті перенесено
Коментарі 21 гру, 2017

Веніамін Тимошенко: страйк на Вільногірському

Керівництво Вільногірського гірничо-металургійного комбінату подало позов до Вільногірського...


Ігор Токовенко: адміністрація Вільногірського гірничо-металургійного комбінату буде змушена піти на поступки працівникам
Коментарі 11 гру, 2017

Ігор Токовенко: адміністрація Вільногірського

Коли працівники страйкуватимуть, підприємство не буде працювати. Тобто, воно не зможе приносити...


Веніамін Тимошенко: зараз створюється новий профспілковий рух
Коментарі 04 гру, 2017

Веніамін Тимошенко: зараз створюється новий

Часи, коли треба вмовляти роботодавців і просити у них підвищення зарплат вже у минулому. Зараз...


На Дніпропетровщині УПЦ МП хоче привласнити козацьку церкву
Коментарі 0 Комментариев

На Дніпропетровщині УПЦ МП хоче привласнити козацьку церкву

Разом із нещодавно збудованим храмом Петра і Павла, УПЦ МП хоче собі забрати і церкву Різдва Богородиці. Те, що напівзруйновані стіни споруди пам'ятають отамана Петра Калнишевського і мають статус пам'ятки архітектури, вочевидь місцеве...

19 лип, 2018
У Дніпрі муніципали побили підприємців
Коментарі 0 Комментариев

У Дніпрі муніципали побили підприємців

Люди намагалися захистити свої торгівельні кіоски від знесення. Деякі з них стояли понад 20 років, і їх власники мали всі необхідні документи, передбачені українським законодавством. Потім змінилося керівництво міста, і вимоги до МАФів стали іншими....

18 лип, 2018
Павло Мовчан: Левко Лук’яненко – людина, дарована Всевишнім
Коментарі 0 Комментариев

Павло Мовчан: Левко Лук’яненко – людина, дарована Всевишнім

Левко Григорович відійшов лише тілом. З нами залишились його ментальні речі, парці і заповіти....

17 лип, 2018