Вона відлетіла… однак обіцяла повернутися!

Повідомлено, що з 29 січня по 4 лютого ц.р. Юлія Тимошенко перебуватиме з робочим візитом у Сполучених Штатах Америки.

Вона відлетіла… однак обіцяла повернутися!

Око до новини приковує не лише тижневий строк, упродовж якого #НашаЮля «працюватиме» у далекій заокеанській країні, чиї народні маси досі не охолонули від передвиборчих баталій, а еліти ледь встигають стежити за помахами нової мітли у руках «Магната» (саме таке кодове ім’я здобув Дональд Трамп у співробітників президентської Секретної служби).

Істотніше дивує фірмова українська спритність (у найкращому розумінні цього слова) команди «Леді Ю» на чолі з її особистим міністром закордонних справ Г. Немирею, з якою тим вдалося провернути політико-дипломатичну оборудку, досі нездійсненну для посланців доброї волі Петра Порошенка — усіх цих Клімкіних, Єлісєєвих, Чалих і Ко, що вже зо два місяціліплять-печуть свій «перший млинець», у надії принадити ним Великого і Жахливого з країни Оз.

Воно ж бо правду кажуть люди: хто перший всипле, той перший і змеле.

Що ж намірилася «всипати» (чи пак «вдути у вуха») представникам законодавчої та виконавчої гілок влади США, тамтешнім провідним експертам з питань політики, економіки та безпеки Юлія Тимошенко? Схоже, чимало цікавого. Перш за все — для нас, щирих українців, заради яких «Вона» й пручається та ніколи не здається.

От, приміром, що може критися за скупими формулюваннями прес-релізу ВО «Батьківщина» стосовно цілей поїздки, у контексті національних інтересів нашої країни: обговорюватимуться «шляхи досягнення миру та відновлення територіальної цілісності України, стабілізація політичної та економічної ситуації в Україні, як складова безпекової стратегії європейського континенту та глобального світу»?

Навряд чи хто проти настання миру в Україні. Але в умовах сьогодення спостерігається чітка тенденція до реалізації спочатку програми «інклюзивного діалогу», а згодом і «великого замирення» на Донбасі, невпинними лобістами чого є як раз Кремлівські «безпекові стратеги». Додати сюди ренегатство Європи, яке пре з усіх щілин і дірок, чимдалі розриваючи санкційну дамбу, зведену між ЄС і Росією — і можна уявити, які «оригінальні пропозиції» може внести Тимошенко Полу Манафорту, як основному комунікатору групи Льовочкіна-Фірташа у питаннях врегулювання української кризи. Медведчук позаздрить!

Важливо й те, що на відміну від Порошенка, на Юлії Тимошенко не лежить жодних публічних, конституційно закріплених політичних зобов’язань досягнути рішучої перемоги у війні з російським агресором, відновити українські незалежність та суверенітет на всій нашій території в кордонах, визнаних міжнародним правом. Ій не потрібно дякувати Путіну за те, що у нас вже немає багатовекторності. Не брати ж до уваги такі дрібниці, як вигукнутий колись PR-заклик «розстріляти чортових кацапів з ядерної зброї, щоб від їх Росії не лишилося й випаленого поля.!» Тим паче, що й зброї такої — давно в нас немає…

До речі, для організаторів візиту, схоже, насправді не було жодних не прорахованих дрібниць. Так, привертає увагу вжиття терміну «європейський континент», як мірила сфери національних інтересів України. Адже відомо, що у Китаї, Індії і більшості англомовних країн виокремлюють сім континентів (Європа і Азія в цій моделі — два окремішніх утворення). У країнах же колишнього СРСР і Японії традиційно говорять про шість, об’єднуючи Європу і Азію — в Євразію. Тож, такий політико-географічний термін — сигнальний акцент на згоді з пріоритетами зовнішньої політики нової Адміністрації США, тонкий реверанс у бік Дональда Трампа.

Це вам не довірча розмова по закритій лінії з «президентом Киргизстану», у ході якої, паралельно з пошуком торговельно-економічних преференцій для України, обговорюється можливість потаємного переоформлення Ліпецького цукеркового заводика на підставних осіб…

Не даремно ж інша ключова складова американської місії лідерки не тільки ВО «Батьківщина», а й усієї української опозиції (як, напевно, позиціонуватиме себе у США Юлія Тимошенко) — це «питання щодо заходів реальної боротьби з корупцією задля зміцнення демократії в Україні».

Пригадується, що у грудні 2016 р. її найближчий соратник по боротьбі, екс-глава СБУ, а нині провідник громадсько-політичного руху «Справедливість» В. Наливайченко возив на «презентацію» для представників американських спецслужб, Республіканської партії, Атлантичної Ради та Міжнародного республіканського інституту такий собі антикорупційний план щодо України. За задумом, він мав сформувати критичний погляд перехідної команди Дональда Трампа на «здобутки» у цій царині правлячого істеблішменту України. Окремі наголоси робилися на «записах Онищенка», як інструменту викриття масштабної не лише бізнесово-економічної, а й політичної корупції, через упровадження схем підкупу і шантажу у самому «епіцентрі» української демократії — серед депутатів Верховної Ради…

Зрештою, докладно висловившись за океаном про усе вищезгадане, заручившись розумінням і критично важливою підтримкою, Юлія Тимошенко зможе усерйоз почати своє «останнє і рішуче» сходження до вершин української влади. Партійні джерела анонсували, що на початку 2017 р. ВО «Батьківщина» презентує Стратегію виведення України з кризи, де йтиметься про зміну Конституції, податкової системи, розвиток аграрного сектору, боротьбу з корупцією.

Обов’язковою умовою втілення у життя зазначеного плану, за словами Ю. Тимошенко, є повне перезавантаження чинної влади.

Отримавши затверджувальні візи у Вашингтоні, по прибутті додому «Вона» гаряче візьметься за велику роботу.

Довершенням програми іміджевого турне може стати хіба що… одяг! Юлія Володимирівна ж завжди лишалася жінкою, де б і в якому кріслі їй не доводилося сидіти.

Вбрання — то теж система знаків, покликаних відмежувати її від щасливих володарів пресловутих е-декларацій, котрі наразі виглядають справжніми інопланетянами порівняно із мільйонами своїх ожебрачених співгромадян.

Відтак, навіть якщо сукні і аксесуари української гості Америки залишаться від уподобаного нею бренду Louis Vuitton, кольорова їх гама буде сірою й убогою, наче сучасна Україна… В сенсі — сіро-білою, чорно-білою, без воланчиків, рюшей і кітчу.

Я навіть узявся поспорити з товаришем на пляшку коньяку щодо цього. Ось подивимося! У будь-якому разі, з нас двох у підсумку ніхто не програє — сядемо та покуштуємо.

Не програла б тільки Україна, якщо ЮВТ повернеться зі Сполучених Штатів номінованим миротворцем і претендентом на вищу державну посаду в домашній політичній ієрархії.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Блоги
  • Вона відлетіла… однак обіцяла повернутися!