Хто винен в тарифному геноциді в Україні МВФ чи влада?

«Україна починається з тебе» — В’ячеслав Чорновол

В черговий раз в пресі піднімається питання МВФ щодо впровадження для українців так званої ринкової ціни на газ шляхом врегулювати ціни на газ на рівні зовнішніх ринкових ставок.

Що це, законні вимоги зовнішнього кредитора або намагання зовнішнього керування нашої країною чи щось інше? І хто винен в такому стану речей?

Таке питання виникає кожного разу коли чуєш про наполегливі вимоги від МВФ до встановлення так званої «ринкової ціни» на газ чи спонукання депутатів до визнання сільгоспземель товаром в обхід статті 13 Конституції України, яка визнає землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси об\'єктами права власності Українського народу.

Спробуємо розібратись на рахунок вимог МВФ: як кредитор, він скоріш за все може висувати будь які вимоги для забезпечення повернення власних коштів які надаються у позику але у нашому випадку є національне законодавство і саме Конституція України яка читке визначає межі дії міжнародного права. А саме: стаття 8 Конституції України яка визначає що саме Конституція України має найвищу юридичну силу і всі Закони та інші нормативно-правові акти приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй, та стаття 9 Конституція України де вказане що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (за час умов воєнного стану, згідно з частиною другій статті 157 Конституції України, діє заборона на внесення змін).

Що стосується ціни на газ, то той об\'єм що потребують домогосподарства — приватні споживачі, перекривається національним видобутком і відрізняється від ціни на російській чи скраплений газ ледь ні на порядок у меншій бік і за здоровою логікою та Конституцію України (див. Ст.13) саме цей газ повинен йти у наші домівки і ми маємо сплачувати тільки за витрати на добування і транспортування нашого спільного природного ресурсу. Тому й зрозуміло що на нього так проста не накинути зайвий нулик як це вже влада зробила з вугіллям Донбасу після анексії росії використав так званий «роттердамській тариф». Ось тому влада і влаштовує волання у ЗМІ і лякає народ ще більшим зубожінням, бо різницю від ціни за видобування і продаж піде саме до її очильників через підконтрольні компанії. Те що з деякими представниками МВФ що займаються українським питанням не все так «гладке» можемо судити з того що після скандально уходу з посади міністра туди подалася Наталія Яреско, а робота на посту голови НБУ Валерії Гонтаревой, за час головування якій знеціню гривню в рази, зі слів першого заступника голови МВФ Дэвида Липтона була визнана відмінною. То які ще треба коментарі до цього?!

Питання залишаються до нас самих — то скільки ми ще будемо мовчазне терпіти цих ненажерливих шахраїв і бариг що вдерлися до влади та влаштували всередині країни геноцид і зробили з державної казни іржаве корито влади?!

Чи нам байдуже доля України і доля власної родини?!

Як жити і панувати в своїй Країні вирішувати нам самим, і за нас на нашу користь це ніхто не робить не буде!