До ювілею Романа Іваничука

27 травня метр української літератури Роман Іваничук міг би святкувати своє дев’яносторіччя. Моє знайомство з його творчістю відбулося приблизно так.

Одного сонячного дня, коли повітря полонили пахощі весняного квіту, я спіймала себе на бажанні гулянути пару. Час, за розкладом відведений на ненависну матстатистику, я воліла краще витратити на вибір художньої книжки. На дворі стояв 2009 рік. Інтернетом по за межами універу могли бавитися далеко не всі студенти з гуртожитків, а модної електронної книги в мене не було. До того ж, я надаю перевагу шелесту паперових сторінок над гортанням сенсорних гаджетів. На щастя, книгарня (належала вона до мережі «Є»), знаходилася неподалік від рідного червоного корпусу КНУ. Звідти я поверталася з «Мальвами» та «Ордою».

Роман «Мальви» можна сміливо віднести до книжок із серії: «читаються на одному подиху». Головна героїня Соломія, ще будучи маленькою дівчиною, потрапляє разом із своєю матір’ю в татарський полон. На чужій землі Марія називає свою доньку Мальвою. Як квітку, чиє насіння вітри перенесли з України у Крим. Згодом, Мальва-Соломія стає дружиною хана Іслам-Гірея…

«Орда» може пояснити, чому ми ніколи з росіянами не будемо браттями. Книжка починається із спалення військами Меншикова Батурина та жорстокої страти козаків. У романі реальні історичні події переплітаються з елементами містики. Там є фантастична країна карликів з промовистою назвою «Майбутній рай». Вона — така собі резервація малоросів і совків. До речі, карлики ходять на політичні заняття, вірять у «світле майбутнє» (відсилка до радянської ідеології) і не здатні до критичного мислення взагалі. Орда — це Росія, головним лейтмотивом існування, якої є поневолення інших народів та прихватизації здобутків їх культури і духовності.

Елементами містики наповнена і тетралогія про УПА «Вогненні Стовпи». Там ви зустрінете і упирицю-бабу лісову, і вовкулак, і домовиків, і лихого Чорногора, і добрих лісових духів. Думаю, чисельне покоління, виховане на епопеї про Гаррі Поттера у тетралогії знайде для себе чимало цікавого. Книжка б була дуже корисною для тих українців, які і досі вірять у злочини УПА. Тим паче, історії зручніше достукатися до сердець та свідомості за допомогою художньої літератури, ніж голих фактів. На основі вчинків сільського люмпака Йосипа Кобацького і лже- надрайонного провідника ОУН Буркута, показав, якими огидними методами діяло НКВС. Особисто мені «Вогненні Стовпи» допомогли вийти з депресу у перші місяці президентства Янука…

Хотіла б почитати роман авторства Іваничук, присвячений подіям новітньої війни з Московською ордою. Але не судилося. Його просто немає. Метр, напевно, не встиг… Роман Іваничук помер на 88 році життя, 17 вересня 2016 року. Письменник увійшов в історію української літератури як один з найпотужніших романістів. У майбутньому, його твори зроблять патріотами України ще безліч прийдешніх поколінь. …

P.S

Як ви вже зрозуміли, через прогуляну пару я ніц не жалкую ;)