Політ паралельно дну

Український політикум досяг вищого ступеня в мистецтві сімулякрства (див. Вікіпедію).

Міністерство економічного розвитку, п’ять років тупцювала на місці, зображуючи бурхливу діяльність і висмоктуючи з пальця красиві «результати» в слайдіках, примудряючись при цьому пишатися зростанням економіки на рівні статистичної похибки.

А коли віце прем’єр заявив, що «в найближчій перспективі в результаті структурних реформ в економіці і швидшого її зростання в Україні повинен бути сформований сильний середній клас», я зрозумів, що «століття динозаврів» таки безповоротно йде, але тимчасово затримується.

Що підтвердилося на свіжої прес конференції заявою глави партії «Слуга народу» Дмитром Разумковим: «не виключаю, що парламент нового скликання призначить новим прем’єр-міністром чинного главу уряду».
Тобто, що стало вже ім’ям прозивним «Уряд Гройзмана», ще трохи вдіє тут своє ніщО і досягне успішно нічОго.

Тому, що системно знищуємий крайні п’ять років середній клас, «найближчим часом» заново сформуватися і піднятися технічно не в змозі і на це знадобиться, як мінімум, ще 3−5 років, і це якщо в Уряд раптом зайдуть експерти, які дійсно розуміють суть економічних трансмісій і мають мотивацію підняти економіку, а не відпрацювати своїм господарям, в надії заробити на кишенькові витрати.

І, замість того, що б, як профільне міністерство, грудьми захищати від державного тиску українські підприємства, ратуючи за створення сприятливого бізнес клімату в країні, кожен раз складало лапки перед хижими шакалами з міністерства фінансів з його хворими ініціативами (Система блокування НН), які раз по раз вичавлювали останні соки з уже майже бездиханного тіла українського малого та середнього бізнесу, даючи при цьому зелене світло корпораціям.

В Україні потрібно формувати нову економічну парадигму, засновану на перекладі економіки на інноватівниі рейки.
Це системний процес, який варто починати з формування регіональних інноваціонних систем, про що ми вже писали докладно раніше За цим посиланням і будемо ще писати.

Ймовірно в світлі цього, Президент України Володимир Зеленський змінив склад Націогальної інвестиційної ради, призначивши себе Головою цього органу.

Питання- чи розуміє Президент, які цілі зараз і в середньостроковому періоді дійсно на часі, та реально можуть бути здійсненні і по засобом чого можуть бути реалізовані?

При всій повазі до вибору більшості громадян, у мене сумніви в позитивних відповідях на ці два важливих питання.
На таку відповідальну позицію слід ставити фахівця, який здатний оцінити ситуацію, а потім сформувати актуальний порядок, враховуючи при цьому наявні засоби та інструменти.

Є інформація, що новий куратор від Президента в СБУ, схоже збирається залишити департамент «К», місія в світі якого, всю дорогу, полягала виключно в тому, що б віджимати підприємців на гроші.

Це, м’яко кажучи, бентежить.

За підсумком:
1. Радує те, що це не на довго.

2. Законно обраний більшістю Президент залишиться, а новий склад Парламенту разом з Урядом через рік-два самоліквідується в силу своєї некомпетентності, відсутності вектора і мотивації на розвиток України.

3. На той час, в країні сформується і зміцніє достатньо команд з правильною мотивацією і необхідними знаннями, готових зайти в законодавчу і виконавчу владу, і зробити там те, що «попередники» успішно симулювали, а «нові» не знаючи як, намагаються копіювати попередніх.
Хоча і на сьогоднішній день, такі команди вже є.