Газ — квас — ганджубас… Чи вітали щиро нас?

Обмовочки по Фрейду — справжній бич Божий для політиків, вимушених здаватися чесними.

Петро Порошенко — не виключення, а, швидше, наочна ілюстрація того.

Пригадується, як у його урочистому слові перед аудиторією офіцерів СБУ вистрибнули з нізвідки «цинічні бандери», а днями командири і воїни Маріупольської передової зненацька почули запевняння Головнокомандувача у тимчасовості «української окупації» Донбасу…

Відтак і в інших публічних промовах мимоволі очікуєш якихось казусів чи «накладок». Тим більше у таких знакових, як Новорічне привітання Президента Українському народові.

І якщо вже старі люди з сільської глибинки, з якими довелося поспілкуватись у перший день 2017 року, починають дещо помічати і видавати свою «критику чистого розуму» — то, мабуть, нашому оратору слід про щось замислитися.

Серед іншого, зайшлося про газ. Той, що для опалювання хати, варіння їжі собі й «мішки» худобі. Тут і згадали Порошенкову телевізійну реляцію про одну з головних відзнак року, що минув: «Уперше в історії ми не купили жодного кубометру газу з Росії. Це великий крок до енергетичної незалежності нашої держави…»

Та й засумнівалися: за рахунок чого і кому насправді належить ця «перемога»?

Як засвідчили пред’явлені «народні» метеорологічні нотатки та похідні арифметичні розрахунки, в грудні 2015, майже як і в грудні 2016, надворі трималася помірно прохолодна погода, без суттєвих відлиг і міцних морозів; тож, у домашньому опалювальному котлі виставлявся той самий режим підігріву теплоносія — 36 °C; однак, об’єм спожитого домогосподарством газу зріс — відповідно, з 250 до 400 із гаком «кубів»!.. Для підкріплення думки про те, що «газ бодяжать, а нас дурять» були представлені ще й спостереження за природними умовами і аналогічні розрахунки за грудень 2014 р., коли той самий споживач спалив усього біля 170 куб. м природного газу.

По селу — схожа тенденція, тобто, справа не у примхах поведінки окремого котла чи його господаря.

Зазначене спонукало подивитися на проблему очима незаангажованих експертів.

Насправді, за даними ПАТ «Укртрансгаз», Україна в 2016 р. скоротила імпорт природного газу на 32,7% в порівнянні з 2015 р. — до 11,78 млрд. куб. м.

При цьому, імпорт за контрактом з ПАТ «Газпром» не здійснюється вже протягом 13 місяців, натомість, ресурс купується виключно на західному кордоні країни. Географію і структуру закупівель можна представити, судячи по тому, що в грудні 2016 р. зі Словаччини було імпортовано 1,302 млрд. куб. м, Угорщини — 227 млн. куб. м, Польщі — 129,7 млн. куб. м природного газу.

Втім, секрет успіху нашої «енергоощадливої» влади — зовсім не у зниженні загального обсягу споживання блакитного палива (тому причиною — скоріш, розвал базових галузей виробництва), а у спритності й безконтрольності махлювання із субстанцією, що продається населенню за цінами, як у омріяній Європі, але не відповідає нормативним критеріям якості.

Стосовно природного газу це, насамперед, — калорійність або теплотворність. Нині удома люди отримують газ значно меншої калорійності, ніж за радянських часів. Між тим, якість природного газу для населення досі регламентується радянським ДОСТом 5542−87, згідно з яким калорійність цього виду палива має бути не меншою 7600 кКал/куб. м.

Офіційно отримуючи газ з різних джерел на теренах ЄС, вітчизняний монополіст ПАТ «Укртрансгаз», нібито, законно застосовує т.зв. технології вирівнювання його калорійності «на вході» (західний кордон України), що полягають у домішуванні певних сполук, більшою частиною, азоту. Інший спосіб «накрутити лічильник» — подати у трубу «мокрий» газ, тобто, штучно насичений сирою парою. В результаті таких маніпуляцій калорійність вдається знизити на 30% і навіть більше.

Як результат, за даними всеукраїнських та регіональних громадських моніторингових структур, які у 2015−2016 р.р. спромоглися зробити неофіційні перевірки через власні довірчі контакти, населенню ряду областей України (Київська, Львівська, Житомирська, Харківська, Херсонська тощо) постачався природний газ, який негативно відрізнявся від вищезгаданого стандарту на 500 — 1000 Ккал/куб. м.

За таких реалій, фактичну якість газу на низовому рівні — теплоенерго і побутових споживачів — не контролює ніхто, окрім того ж монополіста ПАТ «Укртрансгаз», який ладен маніпулювати будь-якими цифрами, адже усі лабораторії при облгазах підзвітні йому, та й кількість їх у останні роки істотно зменшилася.

Споживачі ж буквально сплачують за повітря, будучи заручниками відсутності в Україні єдиної системи контролю якості природного газу — прозорої і незалежної.

Максим Гольдарб, керівник ГО «Громадський аудит» стверджує, що саме в таких умовах населенню пропонується низькокалорійний газ, який вимагає додаткових обсягів споживання. За його словами, в Європі газ доводять до потрібних фізико-хімічних показників спеціальним очищенням, в Україні ж роблять навпаки. «Ось і відповідь на питання українських споживачів, які не розуміють, чому так довго у них закипає вода в чайнику. Нас зобов’язали платити за ринковими європейськими цінами за „брудний“, низькоякісний продукт, який абсолютно не відповідає стандартам якості».

Насамкінець, важливо відзначити, що у європейських країнах оплата за газ здійснюється з урахуванням його теплотворності, тож спожитий об’єм у кубометрах переводять за затвердженою державою методикою у енергетичні одиниці — МДж або кВт*год. Для точності методика перерахунку об’єму спожитого природного газу в енергетичні одиниці ще й диференційована: наприклад, у Німеччині газ ділять на групи і підгрупи залежно від щільності і калорійності.

У Польщі, Угорщині та інших країнах ЄС незалежні експертні інституції регулярно здійснюють перевірку фізико-хімічних показників і енергетичної кондиції газу безпосередньо «біля конфорки».

Ось така вимальовується «картина маслом» (чи, пак, газом).

Споглядаючи її, хочеться разом зі спантеличеними селянами запитати у Петра Порошенка:

— чи припустимо компенсувати з кишень ожебрачених пересічних українців витрати на сумнівну схему ре-імпорту російського природного газу із країн ЄС, втілювану керівництвом держави?;

— чи подібні непрозорі оборудки ведуть до підвищення енергоефективності народно-господарського комплексу, реального вивільнення від газового зашморгу Росії на шиї України?;

— чому у Вашій Новорічній промові до Народу України жодного разу не ужито слово «корупція»?

Дмитро Шеберстов, аналітик-експерт Національної Асамблеї України