Спогад про великих виконавців

Про життєвий і творчий шлях Соломії Крушельницької розповіла режисер Центру Козловського Тетяна Зозуля. Саме завдяки цій співачці опера Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй», що була освистана під час прем’єрного показу, у виконані Соломії отримала шалений успіх. Співачку 7 разів викликали на біс, а опера відтоді увійшла до репертуарів провідних театрів світу.

Народилася Соломія на Тернопільщині, у родині священника Амвросія Крушельницького. Вона отримала прекрасну освіту, знала 7 іноземних мов.

Першим досвідом співу для Соломії Крушельницької був домашній хор — у ньому співали всі восьмеро дітей старовинного українського роду Крушельницьких, до того ж вона чудово грала на роялі.

Вчити доньку за кордоном для священника було великою розкішшю. Але заради майбутнього доньки Амвросій Крушельницький був здатний на все. Він взяв позику в банку, аби відправити дочку на навчання за кордон. В Італії Соломія повністю присвячує себе навчанню, а вже через рік дебютує на італійській сцені.

У перші десятиріччя минулого століття найпопулярнішими оперними співаками були четверо чоловіків — Енріко Карузо, Маттіа Баттістіні, Тітта Руффо та Федір Шаляпін. І лише одна жінка змогла сягнути їхньої висоти — Соломія Крушельницька. Завдяки новаторській творчості і відходу від традиційних стереотипів у музичному середовищі її називали «жінка-Шаляпін». Про неї писали, що в житті «Соломея обрала стратегію Олександра Македонського, перш ніж захопити чужу територію, знайомитися з її культурою». В інших виданнях нашу землячку також порівнювали з Наполеоном. Але співачка завжди підкреслювала своє походження і на біс співала тільки українські пісні.

1939 року Соломія Крушельницька повертається до Львова, куди вже встигла прийти радянська влада. Її викликають у держоргани, забороняють викладати, згодом дають звання професора, потім його відбирають. Совіти відібрали у неї все, львівський будинок, який вона придбала для своєї родини 1903 року, а віллу Саломе з усіма унікальними меблями, роялем Пуччіні, картинами СРСР продає у приватну власність.

Ведуча концерту Тетяна Зозуля цього року відвідала місто Віареджо (Італія), в якому майже 30 років прожила Соломія Крушельницька — у зв’язку з тим, що поруч у місті Монтекатіні Терме у цей час відбувався Перший міжнародний конкурс вокалістів Оперної Академії Монтекатіні, де пані Тетяна представляла Україну як член журі. У конкурсі, в якому брало участь 40 виконавців з Італії, Аргентини, Японії, Бразилії, Австрії, Китаю, України та Росії, перше місце виборола Надія Єременко з Дніпра, друге — Олеся Яппарова, яка за національністю є татаркою, а на третьому опинилася Ірис Прядко, родом з Сибіру, ця виконавиця має українські корені. Отож, можна стверджувати, що Україна здобула впевнену перемогу на цьому престижному оперному форумі.

Оповідь про видатну співачку доповнили виступи українських артистів Надії Новосьолової (сопрано), Ігоря Тихонова (баритон), Олени Кумановської (сопрано), Надії Славінської (сопрано) та Анни Поліщук (фортепіано), які виконали шедеври вітчизняної та зарубіжної музичної класики: «Шуміла ліщина» з циклу «Весільні пісні» (муз. М. Скорика, сл. народні), арію Джоконди з опери А. Понкієллі «Джоконда», «Ген, за Дніпром» (муз. О. Сандлера, сл. М. Сома), «Прилетіла ластівка» (муз. О. Білаша, сл. М. Ткача), арію Ельзи з опери Р. Вагнера «Лоенгрін», арію Єлизавети з опери Р. Вагнера «Тангейзер», «Вітре буйний» (муз. Б. Фільц, сл. Т. Шевченка), арію Баттерфляй з опери Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй».

Під час концерту з циклу «Легенди вітчизняної опери» глядачам розповіли, що слава оперного співака підняла Анатолія Солов’яненка, простого хлопця з донецького містечка до світових вершин. Він був першим радянським співаком, який вийшов на сцену Метрополітен-опера у США, співав різними мовами у багатьох країнах світу. Але чільне місце в його репертуарі завжди посідали українські народні пісні.

Першим великим концертом за його участю став творчий звіт колективів художньої самодіяльності профорганізацій Донецької області. Цей концерт відбувся 1962 року, успіх був приголомшливий. Його відразу ж запросили до Київської опери. А після конкурсу молодих співаків у великій залі Московської консерваторії суворе журі одностайно направило Солов’яненка на стажування до Італії.

Коли співак повернувся на Батьківщину йому запропонували працювати у Московському Великому театрі, але він обрав Київську оперу. Саме на цій сцені створи свої найкращі партії Андрія у «Запорожці за Дунаєм», Ленського в «Євгенії Онєгіні», Герцога в «Ріголетто», Альфреда в «Травіаті», Рудольфа в «Богемі», Самозванця в «Борисі Годунові», Маріо Каварадоссі в «Тосці», Фауста в однойменній опері та ін.

Під час цього концерту всі присутні змогли переглянути відеозаписи, які дали можливість більше послухати самого Анатолія Борисовича, ще раз побачити яким він був, про що говорив, унікальне відео з вручення співакові ордена Командора Італійської республіки у Національній філармонії України. Також у виконанні самого співака прозвучали фрагмент арії Калафа з опери Дж. Пуччіні «Турандот» та українська народна пісня «Чорнії брови, карії очі».

А зі сцени звучали музичні твори наймелодійнішими мовами світу українською («Богородице Діво» (муз. О. Козаренка); «Гримить» (муз. Ю. Мейтуса, сл. І. Франка); «Журавка» (муз. О. Білаша, сл. В. Юхимовича); «Мав я раз дівчиноньку» (українська народна пісня в обробці Ф. Найденка); «Ой я знаю, що гріх маю» (українська народна пісня в обробці Б. Лятошинського); арія Остапа та пісня Тараса з опери М. Лисенка «Тарас Бульба»; «Безмежнеє поле» (муз. М. Лисенка, сл. І. Франка); «Стоїть гора високая» (українська народна пісня, сл. Л. Глібова), «Бандуристе, орле сизий» (українська народна пісня в обробці В. Войта, сл. Т. Шевченка), «Ой маю я чорні очі» (в обробці Б. Лятошинського) та італійською (арія Тоски з опери Дж. Пуччіні «Флорія Тоска», арія Ліу з опери Дж. Пуччіні «Турандот). Ці твори подарували заслужені артисти України Любов Доброноженко (сопрано), Микола Шуляк (тенор), лауреати міжнародних конкурсів Соломія Приймак (сопрано), Ігор Євдокименко (баритон), Ірина Українець (сопрано), Олександр Харламов (бас).

На фото

1 — Концерт «Відродження Баттерфляй»

2 — Вечір «Легенди вітчизняної опери»