Живопис і музика

У Музеї сучасного мистецтва України відкрили виставку «Сергій Бесєдін. Віктор Толочко. З музейної збірки», що розповідає про творчість двох відомих українських художників ХХ століття.

Живопис і музика

У Музеї сучасного мистецтва України відкрили виставку «Сергій Бесєдін. Віктор Толочко. З музейної збірки», що розповідає про творчість двох відомих українських художників ХХ століття.

Живописця Сергія Фотійовича Бесєдіна (1901 — 1996) сучасники називали педагогом з великої літери. «Моя педагогічна і творча робота — це рідні сестри мого життя. Живуть в повному розумінні і злагоді. Вони йдуть однією дорогою й до однієї мети», — говорив митець.

Учні Бесєдіна живуть і працюють у різних куточках України та поза межами нашої держави. Багато хто став майстром пензля. У чому ж його унікальність як педагога? У здатності до аналізу й роздумів, повазі до особистості, дбайливому розкритті й плеканні індивідуальності. А ще С. Бесєдін педагогічний талант підкріплював власними творчими досягненнями.

Сергій Фотійович виріс в Україні, став народним художником, любив свій мальовничий край. Його картини сьогодні зберігаються у музеях та приватних колекціях по всьому світові.

С. Бесєдін розвинув і продовжив справу своїх вчителів. Від Н. Самокіша йому дісталася широта світогляду, від М. Шаронова — пристрасний інтерес до міграції заходу. С. Прохоров і А. Коккель допомогли йому стати великим педагогом, вихователем молоді. Одним зі своїх вчителів сам Сергій Бесєдін завжди вважав Іллю Рєпіна. З 1929 року педагогічна і творча діяльність художника йшли паралельними шляхами. 1960-го він став професором Харківського художнього інституту.

Один з учнів Бесєдіна Віктор Толочко (1922 — 2006) народився в місті Мелітополі Запорізької області, в сім’ї простого робітника-шевця, а більшу половину свого життя провів у Криму. Ще з дитинства малював усе, що було навкруги. Згодом опанував багатьма музичними інструментами: фортепіано, скрипкою, гітарою, балалайкою, магдаліною, домброю, баяном. Музичне сприйняття згодом відбилося в його живописній творчості.

Він пройшов всю війну, ставши кавалером орденів Слави і Великої Вітчизняної війни І ступеню. 1957 року закінчив Харківський художній інститут. 1960-го став членом Спілки художників України (нині НСХУ) та директором Музею українського мистецтва в Ялті, який тоді займав зали Воронцовського палацу. Перша персональна виставка Віктора Івановича відбулася в Алупці.

1963 року художник повернувся до творчої роботи. Збудував будинок-майстерню в Ялті… А 1970 року переїздить до Донецька, де через три роки стає головою Донецького відділення Спілки художників. Проте невдовзі знов повертається в улюблений Крим.

Віктор Толочко — один з кращих майстрів кримського живопису ХХ століття, віртуозний пейзажист, майстер тематичної картини та натюрморту.

«С. Бесєдін і В. Толочко — яскраві представники Харківської та Кримської живописних шкіл, їхній стиль індивідуальний і пізнаваний. У кожного з них є своя, тільки йому притаманна манера роботи, улюблені жанри та техніка. Кожен приніс у світ мистецтва особливу ноту, вкотре доводячи невичерпність авторського бачення. А нам зостається насолоджуватися спадщиною художників, що зберігається в Музеї. Її залишили пооціновувачам двоє митців — Вчитель і Учень», — зазначила мистецтвознавець Ірина Алексєєва.

«Я долучилася до створення Музею сучасного мистецтва України. Його відкрили 2005 року і це стало справжньою сенсацією. На першій виставці представляли роботи художників Кримської школи — це Валентин Бернадський, Петро Столяренко, Федір Захаров, Валентина Цвєткова, Віктор Толочко. І це була лише мала частина того, що зібрано в Музеї. Колекція Музею сучасного мистецтва України починалася з Кримської школи. І якби не колекціонери Василь Міщенко та Сергій Цюпко все це могло бути втраченим для України.

Коли вчергове дивишся на картини Віктора Толочка, то починаєш розуміти до когорти яких великих художників він належить", — наголосила мистецтвознавець Алла Ревенко.

«Для мене приємно, що творчість Володимира Толочка, інших художників Кримської школи посіла належне місце в нашому Музеї. Про творчість цих митців на жаль не знають не лише молодь, але й представники середнього покоління. Так не повинно бути. Ми маємо зробити все для популяризації цих імен в Україні, а потім зробити їхню творчість знаною і за кордон. Я думаю, що живописці всіх шести художніх шкіл України повинні бути вписані золотими буквами в історію нашої держави», — підкреслив перший директор Музею сучасного мистецтва України Василь Міщенко.

«Коли став вивчати творчість українських художників другої половини ХХ століття, то був вражений їхнім великим професіоналізмом. Вже понад 20 років збираю твори цих митців. До речі, Віктор Толочко — один з моїх улюблених художників.

Є плани розширювати приміщення нашого музею, робити ще об’ємніші виставки. Українські художники — це наша гордість, наше надбання. Світ повинен це розуміти. З метою популяризації творчості українських митців ми видали «Білий альбом», який розповсюджуємо бібліотеками різних країн", — розповів фундатор Музею сучасного мистецтва України Сергій Цюпко.

На відкритті виставки звучала сучасна академічна музика. Лауреати міжнародних конкурсів Роман Фотуйма (альт-саксофон), Дар’я Шутко (фортепіано), Анастасія Толстоног (фортепіано), Варвара Турта (фортепіано) та Артем Шестовський (бас-кларнет) виконали твори композиторів зі США, Франції, Бельгії, України — Клода Дебюсі, Крістіна Лауба, Піта Свертса та Павла Колпакова.

На виставці представлено 15 картин Сергія Бесєдіна і 50 Віктора Толочка. Серед робіт С. Бесєдіна запам’ятовуються «Портрет народного артиста СРСР Антоновича», «Портрет художника Кузьменка», «Портрет акторки Ліснікової», «Автопотрет», «Портрет дружини хірурга Цейтліна». Кримській тематиці присвячені картини В. Толочка «Тарханкут», «Вуличка в Бахчисараї», «Море, каміння», «Сонце сідає», «Камишова бухта»; поряд його полотна — «Натюрморт з книжками», «Натюрморт з жовтими тюльпанами», «Натюрморт з кавовником», «Натюрморт з червоним кухлем», «Весняний натюрморт».

Опинившись в одному просторі та часі, живопис і музика створили новий вимір. Організатори не мали на меті знайти акомпанемент до художніх робіт або візуалізувати музичні композиції. Живопис і музика доповнювали одне одного, а несподівані поєднання звуку і фарби розкривали нове бачення творів.

Фото автора

Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика
Живопис і музика