Пісні про козацьку славу

У Колонній залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України відбувся концерт Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди «Дума козацька, слава козацька!» Концерт відбувся у рамках проекту «Вечори української музики. Спадщина і сучасність». Його присвятили до 80-річчя від дня народження народного артиста України Миколи Гвоздя (1937 — 2010).

Микола Петрович Гвоздь був віртуозом-бандуристом і, водночас, талановитим диригентом, мав досвід роботи з капелами бандуристів, володів мистецтвом аранжування та оркестровки необхідного капелі репертуару, мав цінний керівний, господарський та педагогічний досвід. Це допомогло йому успішно втілювати в життя обрану концепцію капели — високопрофесійний чоловічий хор співає під складний високопрофесійний супровід бандур, чий тембр домінує серед оркестрових барв.

Митець народився у місті Дніпропетровську, нині — Дніпро (Січеслав). 1948 року в одинадцятирічному віці прилучився до бандури завдяки шкільному вчителеві Василю Сидоренку, який прищепив любов до цього інструмента, виховав у патріотичному українському дусі майбутнього керівника капели.

У 1956 році Микола Гвоздь вступив до Дніпропетровського музичного училища (клас бандури), у 1958 році — до Київської державної консерваторії в клас видатного бандуриста-віртуоза, співака і диригента Андрія Бобиря. Після закінчення консерваторії у 1962 році став директором студії при Державній капелі бандуристів України. Згодом, впродовж 1973−1975 років, працював диригентом капели. З 1975 ро 1977 рік — на посаді інспектора відділу музики Міністерства культури УРСР.

З 1977 року Микола Петрович Гвоздь — генеральний директор-художній керівник і головний диригент Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди. 1979 року удостоєний звання «Народний артист України». А 1983-го — очолюваний ним колектив став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Протягом 23-х років Микола Петрович був незмінним головою журі Республіканського фестивалю кобзарського мистецтва «Вересаєве свято» у селі Сокиринці на Чернігівщині.

Він — автор репертуарних збірників «Школа гри на бандурі» для дитячих музичних шкіл (5 класів), трьох збірників для музичних училищ «Ой Боже, Боже, зглянься на нас», «Грай, моя бандуро», «Дзвени, бандуро!». Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, орденом Ярослава Мудрого ІІІ ступеня.

Роки керівництва Миколи Гвоздя (1977−2010) Національною заслуженою капелою бандуристів України ім. Г. І. Майбороди — ціла епоха в розвитку бандурного музикування, роки активного творчого пошуку і впевненого професійного зростання її до рівня провідного мистецького колективу, який гідно репрезентує національну музично-зорову культуру в Україні і світі.

У першому відділі концерту переважно виконувалися твори, присвячені героїчному минулому українського народу: «Дума про Почаївську Божу Матір», «Дума про Супруна», «Дума про Нечая», «Дума про Бондарівну», «Пісня про Морозенка», українські народні пісні «Через поле широкеє» та «Ой крикнула лебідонька». Творчість Тараса Шевченка представили думою «Сліпий» з поеми «Невольник» (оркестровка В. Марунича) і двома хорами з опери «Гайдамаки» (муз. О. Білаша), а сучасну музику — рапсодією Лесі Дичко «Думка».

У другому відділі переважно звучали твори аранжування, оркестровку та обробку яких здійснив Микола Гвоздь. Це українські народні пісні «Взяв би я бандуру», «Встає хмара з-за лиману», «По садочку ходжу», «Скрипка би не грала», «Ти казала прийди, прийди», «Чорнії брови, карії очі», «Ой лопнув обруч», «Їхав козак за Дунай» та інші. Пісенні номери гармонійно доповнювали поетичні рядки Т. Шевченка, В. Симоненка, П. Куліша, О Ющенка, Я. Чорногуза, А. Зеренка у виконанні Героя України, лауреата Шевченківської премії, народного артиста Анатолія Паламаренка.

Вдячна публіка довго аплодувала диригенту — художньому керівнику капели, народному артисту України Юрію Курачу, заслуженому артисту України Руслану Шевченку, лауреату міжнародних конкурсів Тетяні Журавель, солістам Роману Походні, Сергію Захарцю, Олексію Савчуку, Сергію Борисенку, Максиму Воловоденку, Юрію Тищуку, Олександру Нікуліну, Сергію Мельнику, Ярославу Звєрєву, всім виконавцям капели. Для Олексія Бояра цього вечора відбувся дебют як для диригента.

А вже 8 грудня Національна капела бандуристів запросить до Центральну будинку офіцерів Збройних Сил України на свою нову програму — «О, Україно! О, рідна Ненько!», до якої увійдуть твори, об’єднані темою боротьби Української держави за свою незалежність. У концерті лунатимуть пісні, що надихають до мужності, честі, гідності та патріотизму від епохи козаччини, через роки боротьби січових стрільців та Української повстанської армії до героїв сучасної війни на сході країни.