«Наталка Полтавка» — опера і кіно

У Мистецько-концертному центр ім. Івана Козловського Національної оперети України триває проект «Іван Козловський і музичне кіно України». Першу частину цього проекту присвятили опері Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». А новий вечір опери і кіно — «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка.

«Наталка Полтавка» — опера і кіно

У Мистецько-концертному центр ім. Івана Козловського Національної оперети України триває проект «Іван Козловський і музичне кіно України». Першу частину цього проекту присвятили опері Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». А новий вечір опери і кіно — «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка.

Режисер-постановник проекту Тетяна Зозуля розповіла, що 1936 року відбулося відразу дві екранізації «Наталки Полтавки». Прем’єра першої — на 7 авеню у кінотеатрі «Венеція» в Нью-Йорку. Режисером цієї кіноверсії був Василь Авраменко (1895 — 1981) — український балетмейстер, хореограф, актор, кінорежисер, педагог. Один з тих, хто втілив українські народні танці у форму професійного мистецтва. В українській діаспорі його знають як батька «українського народного танцю». З 1930 до 1936 року він створив близько 50 колективів народного танцю по різних містах Сполучених Штатів Америки.

Звернення В. Авраменка до кінематографа стало продовженням його пропагандистської діяльності в галузі українського мистецтва. Митець зняв фільми: «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Тріумф українського танцю», «Трагедія Карпатської України». Водночас, на думку кінознавців — не без «завдання партії» випередити американських митців і першими зробити українське музичне кіно — на екрани вийшла «Наталка Полтавка» Івана Кавалерідзе.

Наступну телеверсію опери зняли 1978 року. Режисер — Родіон Єфіменко. Головну роль виконувала Наталя Сумська, Миколу — Лесь Сердюк, а співали у цьому фільмі Марія Стеф’юк (Наталка) і Анатолій Солов’яненко (Петро).

Цікаві факти пов’язані з показом цієї опери у Москві. 1971 року Полтавський обласний музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя приїхав з гастролями до цього міста. До гастрольного репертуару входила і «Наталка Полтавка». Сам Іван Козловський прийшов подивитися цю виставу. Після спектаклю Іван Семенович розповів, що ще 1919 року грав Петра у Полтаві й досі нічого не забув. Виникла ідея: а якщо зіграти разом? Дві вистави за участю І. Козловського відбулися 15 і 17 червня в театрі імені Моссовєта. Потім довелося дати додаткову виставу — 25 червня в Большом театрі. За всю історію Полтавський обласний театр виступав там вперше.

У цьому спектаклі багато чого відбулося вперше. Вперше артистка з Полтави Віра Волкова (Наталка Полтавка) грала у свій день народження у Москві.

Вперше її партнером був уславлений співак Іван Козловський. Вперше Іван Семенович виступав перед москвичами, виконуючи роль Петра. Бурхливими оваціями нагородили глядачі Івана Козловського і його молоду чарівну партнерку Віру Волкову. Кароока Віра-Наталка полонила столичну публіку. Її пісні долітали до найвіддаленіших куточків залу, чаруючи красою, природною силою звучання й ніжністю. Червневий номер журналу «Театральная Москва» вийшов з кольоровим портретом полтавської Віри Волкової на обкладинці у гримі Наталки.

25 червня 1971 року запам’яталося Вірі Олексіївні на все життя. Адже сам І. Козловський виявив повагу до своїх земляків і домовився, щоб «Наталку Полтавку» поставили в Москві і Большому театрі. Це був своєрідний подарунок Вірі Волковій на день її народження.

Розповідь ведучої доповнив концерт за участю солістів столичних театрів: заслуженої артистки України Любові Доброноженко (сопрано), лауреатів міжнародних конкурсів Володимира Раєвського (тенор), Ольги Федоренко (сопрано), Олени Раєвської (сопрано), Антоніни Марцевої (сопрано), а також юних вихованців Театру танцю «ADAGIO». Концертмейстери вечора — Анна Поліщук і Артем Лавриненко. Вони подарували пісні Наталки з опери «Наталка Полтавка» — «Віють вітри», «Ой я дівчина Полтавка» і «Чому вода каламутна», хореографічну мініатюру на музику І. Поклада і слова Ю. Рибчинського «Сіла птаха», а також пісенні твори «Там, де Ятрань круто в’ється» (українська народна пісні в обробці М. Шульмана), «Діброво зелена» (українська народна пісня в обробці П. Майбороди), «Якби мені черевички» (муз. М. Скорика, сл. Т. Шевченка), «В кінці греблі» і «Гандзя» (українські народні пісні в обробці П. Бойченка), «Пливе моя душа» (муз. М. Жербіна, сл. П. Б. Шеллі, переклад М. Тихого), «Соловейко» (муз. і сл. М. Кропивницького). Крім цього гості вечора переглянули уривки з фільмів «Наталка Полтавка» 1936-го і 1978-го років.

Наразі у Центрі Козловського працюють над третьою частиною проекту «Іван Козловський і музичне кіно України», яку присвятять всесвітньовідомій опереті Імре Кальмана «Містер Ікс».

Фото автора

«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно
«Наталка Полтавка» - опера і кіно