Де народився Казимир Малевич?

В Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція, присвячена документальному фільму «Малевич» (робоча назва «Чорний квадрат»). Під час зустрічі з журналістами оголосили про раніше невідомі архівні знахідки щодо народження Казимира Малевича.

Цей документальний фільм став одним із переможців 9-го конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку. Виробництвом стрічки займається компанія Fresh Production Group. Зйомки фільму відбувалися в Україні, Польщі та США. Картина включатиме в себе коментарі світових діячів мистецтва, а також сучасних українських художників і діячів культури.

Цей фільм розповідатиме про життя і творчість одного з найвідоміших художників ХХ століття Казимира Малевича та його вплив на світову культуру.

Основна ідея — розповісти про зв’язок художника з Україною та його повернення до Києва наприкінці 1920-х років.

Пропонуємо увазі читачів уривки з виступів учасників прес-конференції.

Олег Щербина, продюсер фільму:

— Насамперед хочу висловити подяку авторові ідеї стрічки Ользі Захаровій. Від її ідеї до зйомок минуло кілька років. Оскільки Малевич дуже масштабна постать, то ми спочатку не знали як підійти до цієї людини — як до філософа, як до художника чи історичної особи. Новий фільм — українсько-італійський проект (20 відсотків коштів виділило Міністерство культури Італії). Робота над стрічкою знаходиться у фінальній стадії. Ми практично завершили зйомки.

До кінця лютого плануємо закінчити картину і вже працювати над стратегією просування цього фільму. На зовнішній ринок — через європейські і світові кінофестивалі, а в Україні — через прокат, який швидше за все буде восени.

Пилип Іллєнко, голова Держкіно України.

— Ми обрали цей фільм через актуальність теми. Необхідно повертати такі постаті як Казимир Малевич до українського культурного дискурсу. Так само ми намагаємося повернути багатьох інших митців, яких Росія вважає російськими з недовідомих для нас причин. Приміром, Олександра Довженка. Також важливо, що зйомками картини займається досвідчена компанія Fresh Production Group, у творчому доробку якої серіали, артхаусне, ігрове і документальне кіно.

Глибоко переконані, що повноцінне кіно може бути лише тоді, коли представимо фільми різних жанрів. У документальному кіно теж намагаємося підтримувати фільми різних жанрів і видів. «Малевич» — це фільм-дослідження, фільм-відкриття, що є дуже цікавим жанром кінодокументалістики.

Сьогодні в Україні поширеніші фільми, створені в інших жанрах. Це репортажні фільми, в яких розповідається про нещодавні події, що відбувалися в нашій країні. Але фільми-дослідження теж дуже важливі.

Володимир Луцький, режисер фільму (м. Мінськ, Білорусь).

— Малевич народився в Києві, на цій землі він створив свої перші роботи. А наприкінці 20-х років митець повернувся в Україну, викладав у Художньому інституті, ділився своїм творчим досвідом. Власне про це наш фільм. Під час роботи над стрічкою зробив для себе масу відкриттів. Документальне кіно прекрасне тим, що ми повертаємо нашу пам’ять, забуті або втрачені сторінки історії, стаємо духовно багатшими.

Наше завдання було досить просте, аби люди дізналися правду, яким був Малевич, яке коріння його живило. А українська земля дала те, чого не могла дати жодна інша. Коли художник працював у Петербурзі, то яскраві кольори зникли з його картин, а коли повернувся в Україну — з’явилися знову. А це багато про що говорить.

Тетяна Філевська, дослідниця творчості К. Малевича, креативний продюсер і автор сценарію фільму «Малевич».

— Нам було відомо, що Казимир Малевич народився 1879 року у місті Києві, а першим місцем його проживання був будинок по вулиці Бульйонській (нині Малевича), 15. Наразі на цьому місці знаходиться Інститут Патона. Потрібно було лише знайти документальне підтвердження цим загальновідомим фактам. Коли стала перевіряти каталоги домовласників за адресами і прізвищами, то зрозуміла, що насправді будинок за цією адресою не належав ні родині Малевичів чи Оржеховських. Натомість ми дізналися, що Марії Оржеховській, рідній тітці Малевича, в будинку якої він народився наприкінці 19 століття, належав маєток по вулиці Жилянській. Це був великий маєток заможної родини, яка проживала в тій частинці вулиці Жулянської, що в 19 столітті належала до престижного району. В різні часи цей маєток на Жулянській мав номери 62, 63, або 65. На жаль маєток, як і більша частина цього району Києва не зберігся.

Геннадій Курочка, співзасновник Українського кризового медіа-центру.

— Росіяни йтимуть до тих пір, поки їх не зупинять. Вони прагнуть повністю поглинути наш культурний простір. Наша мета довести причетність Малевича до української землі, це буде свідченням причетності до України сотень діячів культури і науки.

На жаль наші керманичі менш прогресивні ніж громадянське суспільство. Саме тому не вистачило політичної волі аби перейменувати аеропорт «Бориспіль» на аеропорт «Малевич». Боротьба за Україну триває не лише зовні, але і в середині країни. А фільм «Малевич» є відповіддю нашого опору представникам «русского міра».