Портрети Романа Петрука

Наш світ щохвилинно вибухає величезними сплесками звукових хвиль, які вриваються у нашу свідомість і розхитують її енергією буденної метушні, неспокою, постійної гонитви за химерним та несправжнім.

Але кожен з нас колись зупиняється і намагається почути ритми власної душі, глибини якої криються за завісою медитативного мовчання. Ми вдивляємось у себе, ми занурюємось у споглядання, яке не потребує слів, яке не потребує зайвих рухів і галасу. Й саме вцю мить ми відкриваємо самих себе, як відкриває внутрішній світ наших сучасників майстер глибоко психологічної миттєвості -Роман Петрук.

Він занурює нас у ритми мовчання, в яких усім добре знайомі обличчя починають «говорити» з глядачем мовою вічності. Художник майстерно передає найтонші мікронюанси внутрішніх станів людини, то розриваючи простір геометризованими експресивними лініями, то розчиняючи образ у містично-невизначеній гамі вселенської гармонії. Ми починаємо розуміти «мову» поглядів, жестів, ми підключаємось до розуміння сенсу мовчання, в якому, немов у дзеркалі, з’являється відображення справжнього, нетлінного.

Роман Петрук зупиняє час, в якому кожен з нас може почути ритми власного серця, відволікаючись від повсякденних турбот і занурюючись у споглядання образу «іншого», образу, в якому зустрічаються «погляди» минулого, теперішнього і майбутнього", — охарактеризувала творчість Романа Петрука куратор виставки «Ритми мовчання», доктор філософських наук Світлана Стоян.

Майбутній художник народився у Луцьку.

Малює відтоді, відколисебе пам’ятає. У родинному архіві збереглися малюнки трирічного Романа. Він закінчив Луцьку художню школу (викладач Л. Манько) та Майстерню живопису і храмової культури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (керівник -проф. М. Стороженко). Нині -асистент-стажист Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (керівник -доцент О. Цугорка).

Роман -член НСХУта Ради молодих вчених при Міністерстві культури України, лауреат Премії ім. М. Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва, нагороджений подяками Міністерства закордонних справ України та Луцького міського голови.

Перша персональна виставка художника відбулася 2010 року вприміщенні Волинської організації НСХУ і складалася з портретів розміром 20Х20. Концепція цієї виставкибула визначена як квадрат. Відтоді митець взяв участь у понад 50 всеукраїнських та міжнародних виставках і пленерах. Створив понад 400 робіт живопису і графіки. Його твори зберігаються у фондах НАОМА, приватних та музейних колекціях в Україні і за кордоном.

Роман Петрук працює в галузі живопису, графіки, монументального та сакрального мистецтва.

Кожна людина, портрет якої представлений на виставці «Ритми мовчання» -це для мене унікальна особистість, яка надихає на життя і робить його цікавим. Всі ці люди збагачують Україну своїми талантами", -зізнався Роман Петрук.

Одне з центральних місць в експозиції посідає портрет Миколи Стороженка, якого художниквважає одним з титанів українського мистецтва. Це людина, яка була для Романа не лише вчителем, але й другом. Цей видатний митець до останнього дня працював з учнями і віддавав їм себе. На іншому портреті -Василь Чебаник, який вже понад 40 років займається відродження української абетки.

Представлений портрет — спільна робота Романа з Василем Чебаником. Крім самого зображення митця на картині можна побачити елементи каліграфії з його абетки. Поруч портрети художників Івана Ковтонюказ яким Роман теж мав можливість разом працювати;

Віри Баринової-Кулеби, що оспівує в своїх творах український фольклор; Василя Гуріна, який особливо тонко відчуває український пейзажТарас Компаніченко надихає художника своєю музикою і діяльністю щодо відродження українського бароко. Тут же шановані Р. Петруком актори -Олександр Піскунов і Світлана КосолаповаНа чільному місці -портрети батьків митця. А на автопортреті Роман зобразив себе вгуцульському вбранні.

На створення цього полотна його надихнув легендарний фільм «Тіні забутих предків».

Наразі художник готується до нової великої персональної виставки, яка має відбутися в Одесі.

Фото автора