«Жах» від Донецького театру

Репертуар Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь) нещодавно поповнився виставою «Жах» за п’єсою відомого українського драматурга Неди Нежданої «Той, що відчиняє двері».

Ця п’єса була написана на межі тисячоліть для Київського Камерного театру. Її замовником і автором ідеї був режисер Олександр Мірошниченко. За сюжетом дві жінки, замкнені в моргу і тероризовані дзвінками невідомих, трактують ситуацію надто кардинально — від потойбіччя до ядерної війни, від путчу до нападу бандитів. Пристосовуючись до всього легко і з гумором. Та найстрашніше їх чекає у фіналі…

П’єса «Той, що відчиняє двері» одна з найчастіше інсценізованих серед творів Н. Неждани як в Україні, так і за кордоном. Вона дивовижно реагує на час і ситуацію в країні і місті, адаптуючись до них так само, як і самі герої до будь-якого лиха. П’єса була написана як абсурдна, проте зараз, у час війни, політичних переворотів і терактів стала більш реалістичною, ніж містичною. А розмова з вищими силами, які перевіряють героїнь на зрілість, лишається актуальною.

Чи можна бути вільним поруч із моргом старих ідей і систем? Хто насправді маніпулює, і чи можливий вихід у безвиході? Це п’єса запитань і провокацій, а не готових відповідей. Вистави могли бути смішними, а могли й трагічними. Чорна комедія ставилася на великих і малих сценах, у підвалі чи на вулиці. У виставах з’являлися нові персонажі, а жіночу роль міг зіграти чоловік. На одній з вистав у Польщі (м. Гнєзно) після Євромайдану збирали кошти на лікування для поранених українців. А в Австралії на початку російсько-української війни виставу поставив російський емігрант. Ця постановка викликала гарячі дискусії і так вплинула на російську діаспору столиці Австралії, що її представники організували «автомайдан» на підтримку України.

П’єса «Той, що відчиняє двері» була опублікована в Україні, Польщі, Грузії, Сербії, США. Її ставили більше 30 разів у театрах і вишах Києва, Одеси, Рівного, Білої Церкви, Харкова, Чернівців, Феодосії, Кривого Рогу, а також у Білорусі, Російській Федерації, Польщі, Естонії, Киргизстані, Сербії, Туреччині, Австралії, сценічні читання відбулися у Швеції, Грузії і Франції.

Цього разу твір зацікавив головного режисера Донецького академічного обласного драматичного театру, що знаходиться у місті Маріуполі Анатолія Левченка. Пан Анатолій трохи більше року обіймає цю посаду. За цей до того повністю російськомовний театр поповнив свій репертуар дев’ятьма виставами українською мовою. В афіші з’явилися спектаклі «Княжа доба» за Олександром Олесем, «Незгодний та нескорений» — пам’яті Олекси Тихого, «Марія» за однойменним романом Уласа Самчука, дитяча комічна опера «Коза Дереза» Миколи Лисенка. Однак донедавна тут не вистачало сучасної драматургії.

Нова постановка прикметна насамперед провокативною назвою «Жах». І справді п’єса, яка писалася у мирний і відносно спокійний час, набула зовсім іншого значення у період гібридної війни. А гіперболізовані вигадки минулого — політичні перевороти, війна, смерть — стали жахливою реальністю у прифронтовому Маріуполі.

Режисер пропонує цікавий сценографічний простір із перевернутою площиною для труни, на якій марно намагаються «упокоїтися» героїні (Дар'я Недавня і Віра Щевцова) — цікаві, гротескні і кардинально різні образи. У виставі виникає чимало актуальних відтінків і підтекстів, що резонують із сучасною публікою, наприклад, жарти відносно всього російського. Показовий і фінал. У п’єсі він був відкритим, неоднозначним для обох героїнь. А режисер вирішив, що одна з жінок Віка виходить із моргу, умовно обравши свободу, а інша, Віра, лишається в полоні нового очікування на невідомість. Напевне режисер підкреслив кардинальний вибір, що потає у теперішній ситуації. Також постановка знакова тим, що показує як можна іронізувати над жахіттями і цим засвідчує нездоланність духу. Вистава провокує глядача і сміятися, і думати. А це дуже важливо під час гібридної війни.

Столичний глядач мав можливість побачити цю виставу завдяки Українського формату фестивалю AndriyivskyFest, що відбувається на сцені Київського академічного театру «Колесо». На виставу запросили автора п’єси Неду Неждану.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото з архіву театру