Романтичний трилер від столичного театру

Весна для Київського академічного театру «Колесо» виявилася багатою на яскраві творчі події. Триває Український формат фестивалю AndriyivskyFest, колектив театру готується до тридцятилітнього ювілею, його засновниця та незмінна директор-художній керівник, народна артистка України теж незабаром відсвяткує свій ювілей. Саме напередодні ювілейного дня народження Ірина Яківна завершила роботу над виставою «Double, Double» за п’єсою Еріка Еліса та Роджера Ріїса.

Автори п’єси народилися у Великобританії. Митці з однаковим успіхом працюють в Англії і США, багато років поспіль приємно вражаючи своїми талантами як театральний світ, так і цінителів кіно і телесеріалів.

Перша прем’єра пропонованої нині українському глядачеві п’єси відбулася 1986 року в театрі «Palace». У цій постановці один з авторів Роджер Ріїс грав Дакена Мак Фі. Наступного року завдяки постановці театру «Fortune» цей твір побачив Лондон. Відтоді п’єса надовго увійшла до репертуару багатьох театрів Великобританії. Сім разів її ставили в рамках масштабних загальнонаціональних гастрольних турів.

З незмінним успіхом вистави за п’єсою йшли в театрах Північної Америки і Південної Африки, англомовних театрах Франкфурта і Відня. Твір переклали 16 мовами. В тому числі — чеською, голландською, іспанською, французькою. Її бачили глядачі Риму, Будапешту, Варшави, багатьох міст Німеччини. А влітку 2006-го відбулася чергова прем’єра в США, ця постановка отримала чудову рецензію у впливовій газеті «Boston Globe». Однак, не дивлячись на понад тридцятирічну успішну сценічну історію п’єса донедавна була зовсім невідома в Україні.

Одній з провідних актрис театру «Колесо», заслуженій артистці України Валентині Бойко порекомендували цю п’єсу її друзі з Лондона. Саме пані Валентина стала ініціаторкою постановки «Double, Double» на кону цього театру. Спільно з актором Сергієм Ладєсовим вони пройшли шлях від самостійної роботи над драматургічним матеріалом (велика робота була пророблена з перекладом) до повноцінного репетиційного процесу з режисером-постановником, народною артисткою України Іриною Кліщевською.

«Валентина Бойко і Сергій Ладєсов давно працюють у нашому театрі, зіграли багато ролей. Але цього разу змогли розкрити нові грані своїх талантів.

Сподобалась ця п’єса і мені. Вона незвичайна, вона оригінальна. Її жанр визначено як романтичний трилер. Такого жанру раніше не було в нашому театрі", — розповідає Ірина Яківна.

Нова вистава інтригує вже з перших хвилин. Респектабельна пані запрошує до себе додому бомжа, аби разом провернути одну незвичайну оборудку.

Здавалося, що може бути спільного між такими різними людьми. І якщо спочатку мова йде про кілька сотень фунтів, то далі ставки зростають до одного мільйона. Спектакль постійно змінює оберти, змушуючи глядачів розгадувати кроссворди, яким би позаздрила навіть Агата Крісті. Присутні в залі з перших до останніх хвилин уважно слідкують за розгортання сюжету, але наприкінці вистави все ж залишається багато запитань, на які кожен дає відповідь сам.

«Мені здається, що це цікаво глядачу, корисно подумати про відносини, про життя, про спілкування, про ті перевороти, що відбуваються на сцені.

Слідкувати, розгадувати, мати свою думку, вгадувати, що буде вкінці. І хоча ми висловили свою точку зору, але вона може не співпадати з тими висновками, які зробить глядач", — продовжує режисер-постановник.

Не варто переказувати деталей сюжету, але однозначно можна стверджувати, що нудьгувати глядачеві не доведеться, особливо ж, якщо це вдумливий і допитливий глядач.

Зберігаючи традицію, в «Колесі» знову здивували декораціями. У невеличкому просторі Камінної зали театру відтворили атмосферу заможної лондонської квартири з її камінами, сходами, картинами та цікавими деталями інтер’єру. Особливу увагу привертають єгипетські та індійські маски, створені для вистави художницею Наталією Ягуповою. З одного боку ця деталь нагадує про те, що колишній господар квартир колекціонував маски, а з другого дає зрозуміти, що кожен персонаж має кілька масок, які так повністю і не знімає до кінця спектаклю. А чи немає безлічі масок і кожен з нас?

Фото надані театром