Чайковський і Україна

У Мистецько-концертному центрі ім. Івана Козловського відбувся вечір «Такий невідомий Чайковський», присвячений дню народження великого композитора. Всі присутні мали можливість по новому відкрити для себе творчість цього митця.

«Незважаючи на те, що Петро Ілліч народився в російській глибинці, жив і працював у Санкт-Петербурзі та Москві, його музична діяльність була тісно пов’язана з українською землею. Чи думали-гадали герой Полтавської баталії, козацький сотник Миргородського полку Федір Чайка і вихованець Києво-Могилянської академії полковий лікар Петро Федорович Чайковський, якого з Чайки переписали в Могилянці на шляхетний манер Чайковський, що їхній нащадок звеличить ім’я роду Чайок-Чайковських не на полі бою, а на полі музики. Рік у рік, від молодості до останніх років життя, приїздить Петро Чайковський в Україну, в потребі щораз хвилюючого повернення до предківської землі, на якій народилося майже сто його творів… І яких!.. Тут його надихала українська культура, а влітку тут жила його родина», — розповіла ведуча і режисер Тетяна Зозуля.

Вперше прабатьківська земля привітала 24-річного студента Петербурзької академії у Тростянці, куди 1864 року його привіз давній приятель Олексій Голіцин.

У селі Низи, поблизу Сум, де також відпочив Чайковський, до приватної оселі навідувалися численні гості. Серед них друг Чайковського поет Олексій Апухтін, на вірші якого композитор створить багато романсів, зокрема — загальновідомі «День ли царит» і «Ночи безумные» та автор модних романсів Сергій Донауров. А під враженнями українського літа 1874 року в Кам’янці композитор створив свій перший концерт для фортепіано з оркестром, що обув сповнений життєствердної сили, святковості і ліризму.

У Тростянці Чайковський познайомився, а московською зимою 1871 року заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва. Микола Дмитрович Кондратьєв дещо раніше від Чайковського закінчив столичне училище правознавства. Сердечною приязню та ліричними творами Чайковський віддячував другу та його сім’ї, яка дарувала композитору тепло і затишок. Ця дружба тривала шістнадцять років. Пізніше Чайковський полишить лікування в Боржомі і поїде через весь континент до бельгійського міста Аахен, де помирав Кондратьєв, і понад місяць доглядатиме його.

А в селі Копилів Макарівського району Київської області на садибі баронів фон Мекк є меморіальна дошка, яка сповіщає, що тут неодноразово гостював Чайковський. В Копилів крім нього до маєтку фон Мекка нерідко навідувалися представники інших мистецтв, а барон, будучі спадкоємцем меценатських традицій своєї родини, продовжував надавати їм допомогу.

Дружина барона Надія Філаретівна була шанувальницею великого таланту Чайковського. Вже після смерті барона, вона вперше написала Чайковському листа, він відповів, після цього протягом 14 років тривало їхнє листування. Баронеса призначила Чайковському щорічну стипендію в розмірі 6000 рублів, однак, за умови, що вони ніколи не зустрінуться особисто. Ними було написано одне одному близько 1100 листів.

Розповідь про творчість великого композитора доповнили виступи лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів Ганни Коваль (сопрано), Олени Раєвської (сопрано), Тетяни Єсипової (меццо-сопрано), Олени Кумановської (сопрано), Володимира Раєвського (тенор), Ірина Українець (сопрано), Олени Кривов’яз (сопрано) та Євгена Гунька (бас). Талановиті співаки виконали твори на музику Чайковського «То было раннею весной» (сл. О. Толстого), «Серенада» (сл. К. Романова), «Я ли в поле да не травушка была» (сл. І. Сурікова), «На сон грядущий» (сл. М. Огарьова), «Не спрашивай» (сл. О. Струговщикова), «Средь мрачных дней» (сл. Д. Ратгауза) та інші.

Фото автора